Як ми уже повідомляли, Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої при президенті РФ із прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей. Затримати їх можуть на території країн, які ратифікували Римський статут МКС.
Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, на підставі якого був заснований цей суд. Документ ухвалили на дипломатичній конференції в Римі (Італія) 17 липня 1998 року. Він набув чинності з 1 липня 2002 року.
– Цим засновано Міжнародний кримінальний суд. Він є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найбільш тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, – йдеться в тексті Римського статуту.
Документ визначив місцем перебування суду місто Гаага (Нідерланди).
Згідно зі статутом, юрисдикція МКС охоплює такі злочини:
- злочин геноциду (намір знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу);
- злочини проти людяності (масштабне переслідування цивільного населення – вбивства, депортація, ув’язнення, катування, зґвалтування тощо);
- воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни, наприклад, жорстоке поводження з військовополоненими чи використання заборонених видів озброєння);
- злочин агресії (планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка може здійснювати контроль за політичними чи військовими діями країни або керувати ними, акту агресії, що за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН).
Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи за низки умов:
Країна, яка звернулася до суду, підписала та ратифікувала Римський статут, а тому визнає юрисдикцію МКС.
Якщо певна держава не є учасницею статуту, вона може визнати юрисдикцію суду стосовно певного злочину через подання односторонньої заяви.
Рада Безпеки ООН передає справу до суду.
Прокурор може розпочати розслідування на підставі інформації про злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС.
Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд не здійснює розслідування щодо злочину агресії, вчиненого громадянами країни, яка не є учасницею Римського статуту. Це, зокрема, стосується злочину агресії РФ проти України.
Країна-терористка Росія у вересні 2000 року підписала статут, однак потім відкликала свій підпис. Саме тому виникла необхідність у створенні Спеціального міжнародного трибуналу над РФ за повномасштабну війну проти України.
Наразі підписантами Римського статуту є 137 країн світу. З них ратифікували документ 123 держави: 33 країни Африки, 19 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, 18 держав Східної Європи, 28 держав Латинської Америки та Карибського басейну та 25 країн Західної Європи.
Володимира Путіна можуть арештувати на території тих країн, які ратифікували Римський статут МКС.
Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, однак поки що не ратифікувала.
Процедура ратифікації передбачає затвердження Верховною Радою цього документа та згоду на його обов’язковість для нашої країни. Тобто у випадку ратифікації положення статуту стануть частиною українського національного законодавства. Досить дивно, що досі цього не зроблено.
Тим більше, що ратифікація Римського статуту є зобов’язанням України згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом (статті 8 і 24). Восени минулого року ЄС закликав нашу державу якнайшвидше виконати це зобов’язання. Однак, попри війну, ця умова не виконана.
Ратифікація статуту дозволить поширити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на Україну. Наша країна стала б повноцінним учасником процесу в усіх структурах МКС, зокрема отримала б право вносити кандидатуру судді та брати участь у виборах прокурора суду.
Однак серед представників української влади чомусь існує думка, що до завершення повномасштабної війни ратифікація Римського статуту “теж не на часі”.
Як зазначав заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов, існує ризик, що, згідно зі статутом, РФ спрямує масу заяв про начебто вчинення злочинів українськими військовими.
А міністр юстиції Денис Малюська переконував, що негайна ратифікація Римського статуту “практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції”. А тому відтермінування цього рішення не є критичним.
Вадим Снігур
