Йому інкримінували замах на вбивство Олександра Коломійця. Сталось це ще весною 2016 року. Чоловіка із трьома вогнепальними пораненнями госпіталізували до районної лікарні. І хоча Олександр Коломієць вижив, родичі вирішили не попускати місцевому мажору і покарати його. І через півроку завдяки втручанню ЗМІ та нардепів обласна прокуратура оголосила Сергію Шевчуку про підозру за незакінчений замах на вбивство та взяла під варту. Через конфлікт інтересів та неможливість зібрати колегію у районних судах Могилева-Подільського та Жмеринки справу стали розглядати у Вінницькому міському суді. Під час допиту потерпілий Олександр Коломієць розповів в подробицях про інцидент зі стріляниною.
Прокуратура запросила тоді у суду по максимуму – 10 років позбавлення волі за замах на вбивство. Проте в травні минулого року Вінницький міський суд під головуванням Ірини Курбатової, відпустив Сергія з-під варти, мотивуючи це тим, що недостатньо зібрано доказів, які свідчать про його вину. Сторона потерпілого подала на апеляцію. Тепер вирок переглядають заново.
На нинішнє засідання з’явились всі учасники процесу. Сергія Шевчука, що приїхав на позашляховику Range Rover, супроводжувала дружина Христина, яка скоро має народити третю дитину. Із журналістами подружжя не спілкується. Захисник Віталій Корпало пояснює: до рішення суду жодних коментарів.
А ось сам потерпілий Олександр Коломієць, який через серйозні проблеми зі здоров’ям на судах з’являється рідко, в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню розповів шокуючі обставини цієї резонансної справи.
– Ви самі бачите, як поводить себе зухвало Сергій Шевчук. Ми зараз спілкуємось, а він навмисно сигналить, щоб на нього звернули увагу. Ще коли справа щодо замаху на моє життя була на стадії розгляду, ми мали розмову із родиною Шевчуків. Вони пропонували кошти, конкретної суми не називали, — каже Олександр Коломієць. — Ми відмовились і просили вирішити все по-людськи — визнати вину і пояснити свої дії. Але Шевчуки не погодились. Казали, що рішення має бути лише на їхню користь, а мені порадили змінити покази, що це був точно не Сергій. Бо ж йому потрібна чиста біографія, адже має амбіції на депутата та мера.
Якщо проїхатись Могилевом-Подільським, то десь 30% бізнесу належить його родині. Це клан! Про що тут можна казати, якщо він на судах не давав жодних показів, а лише прикривався статтею 63. А наостанок просив відпустити додому. І, як ви знаєте, Вінницький міський суд випустив його з СІЗО. Вважаю це рішення несправедливим до мене та моєї родини. Сергій скоїв важкий злочин, і де гарантія, що знову не піде на подібне? Ви б знали, як важко мені доводити свою правоту, майже нема підтримки! Зухвалість винуватця вражає. Тому суддям, які ухвалюють такі рішення, я хотів би побажати, щоб їм та їхнім рідним зустрілись такі самі Шевчуки, є ще в нас закон бумеранга.
За словами Олександра, після стрілянини в нього тепер постійні проблеми із здоров’ям. Часто на лікуванні.
– У мене більш ніж вдвічі перевищений рівень свинцю в організмі, бо не був повністю виведений. Це небезпечно, бо йде інтоксикація. Токсикологи пояснювали, що це радіоактивний вплив. І в той же час як мені записали у справі легкі тілесні поранення, так вони ними і залишаються. Хоча стріляли з вогнепальної зброї!
Проте донести свою позицію до представників Феміди потерпілому так і не вдалось. Бо суд цього разу був не у повному складі. Один суддя з колегії пішов у планову відпустку, інший – на лікарняному. Аби не починати слухання апеляції з новим суддею, справу відклали на 12 березня. Рідні потерпілого впевнені – це все навмисно, аби відтягнути час.
– Вони вже все «порішали» у Вінниці з суддями, бо тепер чомусь Сергій Шевчук ходить містом і хвалиться, що отримає перемогу на стадії апеляції і його визнають невинним. Звідки така впевненість? Вже й підготував зустрічну заяву до прокуратури за незаконне рішення та до нас за наклеп. Маємо дані, що Сергій вимагатиме понад 1,5 млн гривень. Ось таке у нас правосуддя?!
Віталіна Володимирова
Фото Олексія Бойка
