Ділиться ректор університету та волонтерка Ганна Давиденко:
– Сьогодні ми домовились з нашими захисниками про зустріч в одному місці і на певну годину.
Але так трапилось, що ми затримались на 30 хвилин на попередній.
Плюс, вперше на блок-пості нам сказали:
– Від’їдьте убік і зачекайте на перевірку…
І ми ще додатково втратили хвилин 15.
Але ж коли ми приїхали на зустріч, хлопці нас шокували:
– Якби ви приїхали на 45 хвилин раніше, ви б могли потрапити під обстріл.
русня обстріляла це місце касетними снарядами.
Нам вдалося врятувати жінку похилого віку. Їй відірвало пальці. Осколками пошкодило спину та голову.
Наш медик наклав їй турнікет, надав першу медичну допомогу і її в критичному стані буквально щойно повезли в лікарню в Дніпро…
Зараз думаю про ту жінку. Молюся, щоб вона вижила.
Думаю, про наших захисників. Що вони встигають і захищати, і рятувати.
Ну, і ще думаю про роль випадку в нашому житті.
І що як важливо іноді не опинитися не в тому місці і не в той час.
На все свій час у цьому житті.
Тому доля випадку врятувала наших земляків -волонтерів.
А ось що вони доставили нашим воїнам:
+2 автівки Olivija Anaškinaitė Liubartas Tubys
+5 рацій Motorola з запасними батареями та навушниками, загальна вартість яких перевищує 5000 євро від наших партнерів Saugus prieglobstis LT
+2 тепловізори, на які ми з вами разом збирали і купували
+ Старлінк, Інвертор, Каремати, Спальні мішки, Окопні свічки, Вологі серветки, Медикаменти, Маскувальні сітки, шкарпетки, Засоби гігієни
+ Їжа довготривалого зберігання у тому числі ту, яку нам передали вінничани з Черепашинецькоі, Хмільницькоі та Лука-Мелешківської громад.
Три дні в дорозі, щоб доставити допомогу для наших захисників.
3 машини.
Відвідали 5 бойових підрозділів.
3 з них – на Бухмутському, 1 на Куп’янському, 1 на Луганському напрямках.
Дякуємо усім, хто допомагає
Ганна Давиденко
