На платформі електропоїзд зупиняється лише на хвилину, тому пенсіонер завчасно вийшов до виходу. Та коли потяг зупинився, двері не відкрилися. Пенсіонер кинувся до дверей сусіднього вагона і майже вскочив у них. Проте раптом двері зачинилися, прищемивши пану Івану руку і ногу. Електропотяг поїхав, поволікши з собою пенсіонера на майже 50 метрів. Крики дідуся про допомогу почули люди, котрі були на платформі. Вони навіть кидали сніжками у вікна. А небайдужі пасажири, помітивши це, натиснули на рятівний стоп-кран.
Травмованого Івана Бойка «швидкою» відвезли до райлікарні Бердичева. У нього діагностували важкі травми – множинні переломи ребер, перелом лопатки, закриту травму грудної клітки. Йому важко дихати, а свій порятунок він називає справжнім дивом.
– Я повертався з Бердичева до свого села. Коли потяг зупинився, двері не відчинилися. То я пішов через тамбур у другі двері. А там половина їх відкрита була, — каже дідусь. — Я в цю половину хотів вскочити, а мене затисло. На ходу вдалося вирвати з дверей руку, але від цього стало ще гірше – упав головою вниз, а нога залишилася в дверях. Слава Богу, що люди зреагували, і я тепер живий. Якби двері були справні, а машиніст уважніший – цього б не сталося.
Як вдалось з’ясувати журналісту, рятівниками пенсіонера виявились наші земляки — Альона та Анатолій Єриховські з селища Залізничного, що на Козятинщині. Про їхній добрий вчинок знають хіба що найрідніші та друзі, адже подружжя скромне і не любить хвалитись.
– Ми повертались із чоловіком з Бердичева. Їздили на поминки – у двоюрідної сестри помер син. На вулиці вже було темно. Дідусь їхав у сусідньому вагоні, але через те що двері не відкрились під час зупинки, побіг до нашого тамбура. А там вже стався цей нещасний випадок, — каже Альона Єриховська. — Я дивилась у вікно. Раптом помітила, як на платформі жіночка стала махати руками і щось показувати. Чоловікові сказала, що, мабуть, людину прищемило. Він пішов пересвідчитись. Побачивши руку дідуся, зірвав стоп-кран та повідомив через кнопку виклику машиністів, щоб відкрили двері. Електричка протягла пенсіонера 50 метрів. А потім Анатолій вискочив надвір, за ним військові, які теж були у вагоні. Вони за допомогою мобільних світили і шукали потерпілого, бо було темно. Потім долучилися машиністи, і з допомогою прожекторів знайшли пана Івана.
Альона Єриховська працює кухарем в ЗНВК №6 у Залізничному, цій справі віддала 25 років трудового життя. А ось її чоловік Анатолій, який миттєво відреагував і натиснув стоп-кран, залізничник із 27-річним стажем. Останні 10 років працює в Києві. Проживає подружжя разом 27 років, мають двох доньок та радіють двом онукам. Односельчани просять чиновників нагородити подружжя Альони та Анатолія званням «Рятівник року».
