Повернуто додому ще 100 наших людей — це військові, моряки, прикордонники, нацгвардійці.

Серед них є оборонці Маріуполя, «Азовсталі», Гостомеля. Деякі люди отримали серйозні поранення, мають захворювання. Тому зараз кожен отримає всю необхідну допомогу. Повертуто 20 жінок і 70 чоловіків. Серед них одна жінка, поетеса, речниця полку «Азов», Валерія Карпиленко. Тоді всі бачили по відео з фортеці Маріуполя, як Валерія вийшла заміж в оточенні «Азовсталі». Її чоловіком став Андрій, оборонець Маріуполя. Недовгим було щастя пари. Андрій загинув. Довгий час вважали загиблою і Валерію. Але сталось диво — вона жива і вже в Україні. Мама Андрія сподівається, що вдасться повернути і тіло Андрія.

Під час полону Михайла Калашника, що з Заруддя на Вінниччині, в нього народилась донечка. Але він про це не знав. Таку радісну звістку йому повідомила мама, коли він ступив на рідну землю.

Михайла ще рік в полоні тримали окупанти, після того як змусили на камеру звернутися, щоб українські матері не пускали на війну своїх дітей.

Михайло про те, під якими тортурами він це робив, одразу повідомив, ступивши на рідну землю. Зрозуміло, що багато українців бачили це звернення. Тому Михайлу доречно було б одразу після реабілітації зробити заяву так само публічно про примус. Тоді б світова спільнота побачила, як цинічно діє окупант навіть у таких питаннях.

Українці, коли чули такі слова під примусом, ще раз переконувались, що потрібно ввести правила до тих, хто потрапляє у полон, подібні до існуючих в армії Ізраїлю. Там радять всім, хто потрапив в полон, говорити все, що наказує окупант. Аби лише зберегти життя та здоров’я. А після повернення все заперечити, що сказано під примусом.

Михайло Калашник під час звернення до українських матерів, під примусом окупантів

Звільнений військовополонений Михайло народився 12.11.98 р. у с. Заруддя Оратівського району. Тут закінчив місцеву школу, продовжив навчання у Вінницькому ПТУ №1 за спе­ціальністю «електрик». З 2018 відбував службу в АТО.

12 березня 2022 р. був мо­білізований до ЗСУ; 25 березня вже був у Донецькій області. 9 квітня 22 р. останній раз виходив на зв’язок з рідними.


11 квітня 2022 р. в Інтернеті з’явилось те саме відео росіян, де він «закликав українських матерів не відпускати своїх синів на війну». Звичайно, під примусом.

10 квітня 2023 року був звільнений — рівно через рік, як потрапив у полон.

Побажаємо всім матерям та дружинам, рідним дочекатись своїх рідних і наших захисників.

Тетяна КВАСЮК