Тварин тримає у металевих клітках у гаражі площею 60 квадратних метрів. Жодного неприємного запаху від шиншил немає. Вдень вони сплять, вмостившись на дерев’яних полицях, а вночі ведуть активний спосіб життя.
– На фермі шиншила — робоча конячка, а не улюбленець. Її тримають для того, аби заробити. Одні продають шкури, інші ж мають прибуток на розведенні. При ідеальних умовах утримання шиншила може прожити до 20 років. Але найбільша їхня біда — слабкий шлунково-кишковий тракт, не пристосована вона до наших кормів. Через це й складна в утриманні. Скажу більше — досі ніхто достеменно не знає, який він — ідеальний корм для шиншили, – каже Валентин. – Я свого часу навіть із Польщі возив його, а в мене від нього загинуло тварин на 50 тисяч гривень. Скоріш за все, він був протермінований. Нині ж годую своїх пухнастиків гранульованим кормом, який купую на Західній Україні. Кілограм коштує близько 20-30 гривень. Складається із 20 складових — пшениці, ячменю, сої, кукурудзи, макухи, вітамінів, преміксів, трав’яного борошна, солі… Таких кормів є три види — для молодняка, вагітних та основний. Два рази в тиждень даю шиншилам сухе лугове сіно. Щодня не раджу, бо не будуть з’їдати, половину кидатимуть під ноги і будуть зайві витрати. Крім того, через велику кількість сіна хутро буде рідкішим. А ще там багато яєць глистів, і якщо давати його без термічної обробки, тварина захворіє. Перші ознаки — менше їсть, худне, неактивна. Вилікувати можна ветеринарним препаратом. Постійно у клітці має бути чиста вода з криниці або ж фільтрована. Змінювати кожні 2-3 дні. Купаються тварини у піску вулканічної породи — цеоліті. Часто в магазинах продають підроблений – із тальком. Тому доводиться замовляти його у Хусті. Але задля гарної шкури фракція самого піску має бути гострою, а це побачиш лише під мікроскопом.
Приміщення повинно бути сухим, а вологість не перевищувати 60%, бо тоді розвинуться бактерії, які оселяться на шкурці. Перед забоєм чи тим, як везти на виставку, шиншилу два місяці тримають при температурі 7 градусів тепла. Тоді тварина починає грітись, захищатись. І її шерсть стає ще густішою. Додам, що у квартирі тваринка витримує до 20 градусів тепла. Тому влітку раджу включати кондиціонер.
– А є серед ваших шиншил якісь ексклюзивні, маю на увазі – найдорожчі?
– Блакитний діамант – нині один із найзатребуваніших окрасів. Коли я лише починав вирощувати шиншил, то цей окрас коштував 2000 доларів. Дозволити собі таку не міг, тому пішов іншим шляхом — придбав “носія”. Це коли в самки чи самця хтось із предків мав окрас блакитного діаманта, проте в них народилась фіолетова шиншила. І якщо спарувати її із такою ж самою, то вони приведуть бажану породу. Є такий окрас, який може дати близько 30 варіантів. Наприклад, шоколадний. Дорогим вважається такий окрас як сапфір. За одну правлять від 300 доларів. А ось найпоширеніша шиншила — сірого кольору, тобто стандарт.
– У якому віці можна забивати тварин на шкури? Яка ціна на них?
– Треба дивитись по тварині. В середньому 8-11 місяців. Тобто шиншила має бути дозрілою, не має бути на ній білих плям. Але це лише помітить спеціаліст. Втім, я ніколи не тримав тварин задля шкур. Та й туди підходять лише кілька окрасів — хутряний стандарт (30 доларів за одну шкурку), чорний оксамит (80-100 доларів), бежеві ( 40-50 доларів). Але економічно вигідніше здавати шиншилу живою — на розведення. Блакитний діамант обійдеться у 2500 грн., стандарт — 400, рентабельність на 100 %. Проте ціни за останній рік впали.
А з чим це пов’язано? Може, через те, що на ринку чимало хутряних виробів із Китаю?
Скоріш за все… Нещодавно до мене приїжджав кореєць і хотів купити 1000 шиншил. Але ж у мене стільки немає. Втім, додам, що хутро шиншили підробити неможливо, як і норку.
Але в нас часто дурять покупців і замість виробів із циз тварин продають із кролика породи рекс-шиншила. Хто не знає цього — легко може потрапити у пастку.
– Скільки в середньому можна заробляти на шиншилах?
– Якщо ви тримаєте на своїй фермі 100 шиншил, то знайте, що приведуть малечу двічі на рік. В середньому — за раз дві тваринки. За рік будете мати 300 шиншил на продаж. За них можна взяти в середньому 60-80 тисяч гривень. Проте половину треба віддати за корм, сіно, медпрепарати…Виходить, що в рік будете мати 30-40 тисяч гривень. Але це в середньому. Якщо ж хочете мати більше, раджу сформовувати сім’ї і продавати їх. Тоді за одну шиншилу можна взяти 500 грн.
100 самок +300 малих зїдають в рік біля трьох тон корму.
При ціні з статі за корм 20-30 грн. за кіло, це 60-90 тисяч гривень.
При таких цінах за корм/шиншил, Ви працюєте в мінус.
Ааааааа