Але у свій день народження повернувся додому на щиті… Знову Іллінецька громада у смуті, горі та журбі… Тут проводжали в останню дорогу цвіт нації –  молодого, красиво, як сонце, і мужнього воїна 24-річного Юрія Гурського. Юнак, який ще по-справжньому не жив, недолюбив, не створив сім’ю, не народив дітей…

В Іллінецькій ТГ розповіли, що Юрій народився 26 квітня 1998 року у м. Іллінці. З дитинства був веселим, добрим, щирим, товариським, рішучим, мав багато друзів, з охотою виконував різні доручення. Хлопець завжди захищав кого ображали,  допомагав тому, кому потрібна була допомога. Допомагав мамі виховувати молодших сестричок, оберігав їх та підтримував.

Після школи хлопець навчався у Білоцерківському ліцеї на будівельника. У студентські роки знайшов своє перше  кохання.

Разом з коханою Юлею мріяли про родину, великий дім, донечку. Після заручин вже й каблучки шлюбні придбали… Але ворог зруйнував, знищив все, про що мріяли молоді люди…

З травня 2019 року Юрій Гурський був призваний на строкову військову службу. Брав участь у АТО/ООС на сході нашої країни. А в грудні 2022 року знову зі зброєю в руках став на захист Батьківщини.

Солдат Юрій Гурський разом з бойовими побратимами самовіддано, стійко та безстрашно давав відсіч ворогу у найгарячіших точках Бахмутського напрямку.

«З таким товаришем не страшно й проти танків йти», – казали про нього побратими.

Але 19 квітня поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість та мужність оператор 3 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки, солдат Юрій Гурський загинув…

Сотні тисяч людей – однокласники, друзі, родина побратими навколішки прощалися із юним воїном. Дякували за захист і клялися вічно пам’ятати про подвиг Юрія…