Він стурбований тим, що на початку війни були черги до військкоматів, а зараз черги з ухилянтів.

Рік тому, я бачив черги до військкоматів, а зараз бачу  – черги в інтернеті з адвокатів які радять, як не захищати свою Батьківщину і повно здорових сильних чоловіків, які думають, що хтось за них повоює…

Приватний підприємець, депутат Вінницької обласної ради 7 скликання, а нині і військовослужбовець Збройних Сил України молодший сержант Скрипченко Валерій Володимирович.

24 лютого 2022 року, маючи за плечима досвід лише строкової служби у далеких 1990-х, він, ні секунди не вагаючись, зібрав речі та відправився до найближчого ТЦК та СП.

Про ті події Валерій згадує: “Коли оголосили мобілізацію, у мене, як у нормального, здорового чоловіка було бажання йти захищати свою Батьківщину, своїх рідних. Пізніше, коли побачив звірства окупанта в Ірпіні, Бучі, впевнився, що це був правильний крок і я просто не зміг би сидіти осторонь”.

Військовослужбовець згадує службу в лавах 36-ї бригади морської піхоти, де вже з першого ж дня перебував на посаді командира відділення:

«Першими завданнями підрозділу стали дії спрямовані на оборону міста Миколаїв, хоча думками кожен був у дорозі на Маріуполь, адже інші підрозділи 36-ї бригади потребували підтримки на тому напрямку. Проте оперативна ситуація внесла свої корективи, та наказом командування ми залишились на попередніх позиціях, стримуючи навалу окупантів та звільняючи наші території».

Свій сорок сьомий день народження, 6 березня, Валерій «святкував» в окопах, боронячи рубежі Миколаївщини, Херсонщини. За виконання свого військового обов’язку перед Батьківщиною неодноразово заохочувався командуванням та був призначений спочатку на посаду головного сержанта взводу, а згодом і головного сержанта роти.

Рік виснажливої війни не минув без наслідків. За станом здоров’я продовжувати виконувати свої обов’язки у складі бригади морської піхоти ставало неможливим, тому було прийнято рішення про переведення до нового місця служби, де б міг передавати набуті за час участі у бойових діях знання та покращувати свої навички.

Зараз Валерій займає посаду інструктора відділення рекрутингу та комплектування у Вінницькому РТЦК та СП, залучений до заходів з оповіщення військовозобов’язаних та виконує завдання на стратегічних об’єктах Вінниччини.

Головним завданням на сьогодні бачить лише повне завершення війни шляхом перемоги: «Через погіршення стану здоров’я захищати країну разом з побратимами 36-ї бригади немає можливості, тож виконую важливі завдання в складі Вінницького РТЦК та СП. Не хочеться залишати війну наступним поколінням, щоб вони бачили те ж, через що довелося пройти нам.»