– Коли традиції зустрічаються з технологіями, а родини збираються, щоб поєднати минулі рецепти з історіями і любов’ю, від давнини до сьогодення, трапляються такі поїздки, як ось ця, до Райгорода.

Бабуся, Чернецька Катерина, її донька Тетяна Баранова та онук Тарас розповіли нам, невтомним гастроентузіастам про ритуальну страву “годзю”.

Страва ця давня і багатолика та багатоіменна. У деяких районах її звуть “салабан”, в інших “бадзьоня”, хтось величає “гОїрками”. Варять їх багато і довго, іноді на приготування йде у господині півдня.

Але ми привезли із собою чудові технології від Smart Cooking Club, які дозволили скоротити час приготування страви, зберігши при цьому традиційний смак улюбленої годзі.

Готували годзю у пісному і м’ясному варіанті.

Складники прості: реброве м’ясо обсмажували з борошном на смальці, потім з  цибулею, далі додавали терту моркву, коли морква засмажиться,  додавали воду, власне вже самі ребра,  три великі цілі картоплини і тушкували години півтори.

Тоді йшли в хід нарізані дрібним кубиком картопля і морква, цибуля, відварена квасоля, а коли картопля буде готова, то проварені квашені огірки, також кубиком нашатковані.

Чорний перець, лавровий лист, трави, під кришку і томитися в печі, зомлівати, женитися смаками перекликатися.

В нашому випадку все зайняло 30 хвилин під кришкою Секуквік, яка дозволяє зберігати температурний режим печі і товстостінному посуду від АМС.