Письменник Валерій Хмелівський ініціює зробити ексгумацію тіла, взяти ДНК. Щоб дізнатись, що Богун це Мороз. Тоді Уладівка стане козачою метою
Уладівка на Вінниччині…
А ніхто й найменшого сумніву не має, що славетний полководець часів Хмельниччини, полковник подільський Іван Богун покоїться саме тут.
І з якого це дива Уладівка так свято вірить, що під мальтійським хрестом поруч із церквою Успіння пресвятої Богородиці покоїться тіло славетного козацького полковника Івана Богуна? Випадково?
А випадково мальтійських хрест на гербі роду Богунів? Ще й двічі.
Стоп! А може це не мальтійський, а козацький хрест?
І ще: чомусь майже чотириста років живе тут легенда про те, що тіло полковника привіз до Уладівки вірний йому сотник Чайка…
На хресті ще й досі читається викарбуваний текст: Юрко Мороз 1602 – 1664…
Хтось всміхнеться про себе: чи не з’їхав з глузду цей Хмелівський?
Не спішіть, панове, з передчасними висновками, бо і у мене в рукаві козирі є.
Перше: роки на хресті співпадають з роками життя Івана Богуна.
Друге: ніхто достеменно не знає, чим до 1648 року полковник займався і як його звали до появи на Січі. Але… щось таки відав Генріх Сенкевич, коли в романі “Вогнем і мечем” називав Богуна саме Юрком.
Третє: у когось є сумніви у шляхетному походженні Богуна? Навряд чи, бо і ті, проти кого він безкомпромісно воював, підтверджують його благородство. Єдиний рід, до якого був нещадним Богун – Калиновські. Але і цьому є пояснення: хтось із Калиновських посягнув на непорушне – відібрав силою материн спадок, материзну. А за Римським правом цього не міг зробити ніхто, навіть і сам король. Тобто Калиновські самі поставили себе у таке становище, коли по відношенню до них ніякі правила гри вже не діяли…
Четверте: звідки з’явилося прізвище Богун? Так від маєтностей їхніх навколо Південного Бугу, справжня назва якого: Бог! Бог – Богуни… Соб – Собецькі! Так-так, прізвище Собецьких теж пішло від назви річки на Вінниччині!
І п’ятий козир, головний. Простіше простого – зробити ексгумацію тої козацької могили, провести ДНК-експертизу… тим паче, що Богуцьких і Богдашевських, які на це погодяться, в Уладівці вистачає. Навіть і генерал один є! А хто проти? Ну звісно ж, церква. А якого духу та церква? Звісно ж, московського… Ніз-з-зя! Розумієте? А я – ні. Бо саркофаг Ярослава Мудрого в Софії Київській і крипту в Соборі Святого Юра дослідити науковцям можна, а козацьку могилу в Уладівці – ніз-з-зя!
Я розумію ситуацію. Та й ви, друзі, розумієте теж. Бо що, коли там дійсно покоїться Іван Богун? Це ж паломництво свідомих українців сюди почнеться. Дивися – і богунці з військового ліцею промарширують Уладівкою… Що тоді від того духу московського залишиться?
Але! Це – наша країна.
І це – наші святині.
Тому і вирішувати – нам!
Валерій Хмелівський
Світлини з відкритих джерел у мережі Інтернет.
Что заза фальсификация на малюнке? Не было у кпзаков никаких жовтоблакытных тряпок