З огляду на останні події хочеться озвучити наступне: коли дитину з аутизмом не беруть у шкільну поїздку, а дитину з синдромом Дауна вигнали з танцювального класу, бо він не встигав за іншими, я відчуваю потребу написати про це. Є такі хлопчики й дівчатка, яких ніхто не запрошує на дні народження. Є діти, які хочуть бути в команді, але їх ніхто не бере, бо важливіше перемогти, ніж дати таким дітям можливість брати участь. Діти із особливими потребами не рідкісні й не дивні, вони лише хочуть того самого, що й інші: прийняття! І ставитися до них потрібно по-особливому – з великою любов’ю і розумінням.
Можна, я дещо спитаю? Чи є ще хтось, хто хотів би скопіювати собі цей пост і розмістити на власній сторінці, не роблячи репост, а так, як я зробив це для своїх друзів та всіх особливих дітей.
(флешмоб на підтримку батьків і діток з особливими потребами)
Будьмо людьми!!! ♥️
Підтримую цих діток і їх батьків!
Підтримую, бо вірю, що ми змінимося.
Сніжана Чубенко, адвокат:
– Мова йде про загальну тенденцію у наших навчальних закладах. Автор не хотів озвучувати ні ім’я своєї дитини, ні школу, в якій це відбувається. Але, зневажливе ставлення до окремих дітей, ізолювання їх від колективу, провокування жорстокого ставлення – це все починається із вчителів школи. Діти лише підхоплюють приниження і цькування, яке починають вчителі. Сьогодні мова йде про булінг, але це традиція з радянської школи, коли вчитель в класі цар і Бог, а діти нікчеми і піддані. Саме вчителі виокремлюють певних менш успішних в навчанні чи особливих дітей і починають традиції насмішок та приниження. Це про те, що школа потребує реформи .
