Для здорового функціонування організм людини потребує селен і марганець. Селен можна знайти в вівсянці і гречці, а марганець міститься в горіхах. У раціон лікарі радять вводити залізо, яким багате м’ясо.

Але не варто забувати про свиняче сало.

Протягом століть без свинячого сала не обходилися ні українці, ні поляки, ні англосакси. Жителі України досі у багатьох асоціюються виключно з цим продуктом. Його їли з хлібом, ним закушували спиртне, на ньому смажили.

Побачити сон про сало вважалося хорошою прикметою: до багатства і здоров’я. Загалом, не прижилося сало лише в жарких східних країнах, та й то лише через швидке псування.

Дехто вважає, що від цього продукта поправляються, але це не так. Повніють не від сала, а від його кількості! Можна погладшати і від найкориснішої вівсянки, якщо їсти її мішками. Якщо ви ведете звичайний сидячий або близько того спосіб життя, вам можна 10-30 г сала в день. Якщо вже страждаєте ожирінням і вам наказана низькокалорійна дієта – не більше 10 г в день.

Відрізняйте "справжнє" сало — підшкірний жир, прямо зі шкіркою — від схожих продуктів. Бекон, шия і т.п. — не підшкірний, а внутрішньом'язовий жир. Найкорисніше сало - просто солоне, з хлібом, часником, цибулею, або перцем.

Сало - це не важка їжа. У здорової людини з нормальним шлунком справжнє свиняче сало дуже добре засвоюється і не перевантажує печінку. Взагалі найцінніші для нас жири - це ті, які плавляться при температурі нашого тіла, тобто близько 37,0. Вони повніше і швидше за всіх інших перетравлюються і всмоктуються. Їх список якраз і очолює свиняче сало.

У салі суцільний жир, і це добре. Тому що це чудова структура — підшкірний жир, в якому збереглися клітини і біологічно активні речовини. Що саме?

Як відомо, найцінніша з жирних кислот - поліненасичена арахідонова кислота. Вона зустрічається дуже рідко, в рослинних оліях її взагалі немає. Прожити ж без неї ніяк не можна. Арахідонова кислота входить до складу всіх клітинних мембран і потрібна серцевому м'язі. До того ж без неї ніяк не обходяться гормони, імунні реакції і холестериновий обмін.

Є тут і інші незамінні жирні кислоти (їх називають вітаміном F) — лінолева, ліноленова, пальмітинова, олеїнова. За їх змістом, до речі, сало наближається до рослинних олій. Не забудьте про жиророзчинні вітаміни А (його тут до 1,5 мг на 100 г), Д, Е, а також каротин. В результаті біологічна активність сала в 5 разів вище, ніж у масла. Так що взимку "свинячий продукт" - якраз те, що треба для підтримки життєвого тонусу і імунітету.

Холестерин присутній у салі, але його навіть менше, ніж в коров'ячому маслі. І нічого страшного в ньому немає. Думаєте, негайно почне відкладатися на стінках артерій і почнеться атеросклероз? Нічого подібного! Лікарі давно встановили, що кількість холестерину в крові і тканинах мало залежить від того, скільки ви з'їли сала. Ця речовина прекрасно синтезується, навіть якщо ви взагалі його не їсте. Тому куди важливіше холестериновий обмін: що організм отримає, скільки зробить і як використовує.

Однак, арахідонова і лінолева жирні кислоти якраз і «чистять» судини від відкладень. Так що невеликий шматочок сала з вітаміном F — тільки на користь у справі профілактики атеросклерозу. А наявний в ньому холестерин піде, наприклад, на створення імунних клітин (лімфоцитів і макрофагів), що рятують організм від вірусів та інших ворогів-патогенів. Навіть інтелект без холестерину нікуди - в головному мозку його більше 2%.

На частку жирів має припадати приблизно 30% калорій за день. (Зверніть увагу: не з'їдати 30% жирів, а отримувати від них 30% всієї енергії.) Простіше кажучи-60-80 г в день. І серед них тільки третина - рослинні жири. Нам потрібно 10% поліненасичених жирних кислот, 30% насичених, і цілих 60% мононенасичених. Таке співвідношення кислот є в свинячому салі, а також в арахісовому і оливковому маслах.

При тривалому смаженні сало втрачає частину своїх корисних властивостей і набуває токсини і канцерогени. А ось підігріте сало навпаки, засвоюється краще, ніж в холодному або гарячому-смаженому вигляді. Так що вихід простий: сало треба не смажити до стану шкварок, а гріти на слабкому вогні.

Сало з хлібом — якраз те, що доктор прописав! Дивовижне натуральне поєднання, при якому обидва продукти прекрасно засвоюються. Зрозуміло, маються на увазі не булочки-пампушки, а зерновий хліб, з борошна грубого помелу або з додаванням висівок. Звичайно, це для здорових людей, які не страждають ожирінням і проблемами з травленням.

При схудненні сало теж не забувайте: це прекрасне джерело енергії. Дієтичний варіант - сало з овочами, наприклад, з капустою. Можна вприкуску, а можна зробити з ним солянку, тільки не пересмажте.

Сало прекрасний супутник алкоголю. Головним чином тому, що воно не дозволяє швидко сп'яніти. Жирненьке сало обволікає шлунок і не дає напою з градусами моментально там всмоктатися. Звичайно, алкоголь все одно вбереться, але вже пізніше, в кишечнику, і поступово.

Спиртне ж, зі свого боку, допомагає швидше переварити жир і розкласти його на компоненти.

Найкорисніше сало-2,5 см. під шкіркою. Бажано підсолене.

Шматочок сала - прекрасний "снек" в робочий час. Воно добре засвоюється, не перевантажує печінку і дає аж 9 ккал енергії на 1 г продукту. Це набагато корисніше, ніж навіть найдорожча ковбаса, булочка або пиріжки.

Але пам'ятайте, що свиняче сало, як і всі жирові продукти, слід вживати в невеликих кількостях, краще з теплою або легко засвоюваній їжею. Рекомендована норма - не більше 100-150 г сала в тиждень. А при малорухливому способі життя, після 50 років, а також при гіперхолестеринемії і атеросклерозі його вживання слід різко зменшити.

В підшкірному жирі свиней збереглися клітини і біологічно активні речовини, що і визначає його корисність. У ньому міститься багато вітамінів A, D, E і каротину.  Свиняче сало має антиракові властивості, виводить з організму токсини, очищає кровоносні судини від «шкідливого» холестерину (особливо разом з часником).

Сало допомагає при легеневих захворюваннях; лікує печінку; виводить з організму важкі метали; в ньому не живуть паразити-гельмінти. Корисні властивості свинячого сала краще проявляються, якщо вживати його в помірній кількості (не більше 100 г в день). Що стосується небезпеки ожиріння, то в Америці, де не їдять справжнє свиняче сало, ожирілих в рази більше, ніж на Україні, де сало їдять щодня.

Отже, судячи зі складу корисних для людини речовин, свиняче сало необхідно для підтримки імунітету і загального життєвого тонусу, особливо в холодну пору року.

У народній медицині воно вживається від багатьох хвороб: при болю в суглобах, для поліпшення їх рухливості.