Наталю, у нас перед очима ти, наша практикантка, а потім молода журналістка «33-го».

Тоді була ще Ксенчиною. А тепер ти взяла собі псевдонім Щастя!

Дуже боляче, що в цій пекельній і несправедливій війні ти втратила своє щастя, свою половинку – війського медика Володимира Іпатова.

Він рятував життя і вивозив з фортеці Бахмут наших воїнів, в основному земляків.

А ось себе врятувати не зміг…

Знаємо, що Наталя вже після загибелі чоловіка, як могла добивалась, щоб витягнути з передової тіло найріднішого.

І добилась. В ці дні Вінниця проведе Володимира Іпатова, капітана медичної служби у Царство небесне.

Наталя, яка разом з чоловіком пішла на службу в ТРО в перші ж дні повномасштабного вторгнення, зробила все, щоб доставити Володимира, на жаль на щиті, у рідне місто.

І в суботу з ним прощатимуться у рідному Вінницькому медуніверситеті, де працював до війни!

Далі – поховання на Алеї Слави у Сабарові!

Будь проклята війна, яку розв’язали рашисти!

Не пробачимо!

Тримайся, колего!

Розділяємо твій біль втрати. Серце крається на куски від безсилля. Бо ще один – найкращий… і це – не останній.

Та ще одна вдова з розбитим серцем і осиротілі діти…

Колектив «33-го»