Історію про першу під час війни аеромедичну евакуацію для донорського серця та як одна жінка змогла врятувати життя чотирьом українцям повідомили у МОЗ України:
– Максиму – 15 років. Він з Врадіївки, що на Миколаївщині. У лютому хлопець переніс ковід, і в нього почалися проблеми з серцем. Медики діагностували дилатаційну кардіоміопатію. Хвороба – невиліковна. Єдиний вихід – трансплантація.
Хлопець провів у реанімації місяць. Його життя врятували родичі 40-річної жінки, якій у Вінницькій обласній клінічній психоневрологічній лікарні ім.акад. О.І. Ющенка діагностували смерть мозку через розрив аневризми. Саме вони дали згоду на вилучення органів загиблої. Це рішення її сім’ї дало змогу врятувати життя чотирьом людям. Серед них і 15-річний Максим.
Інформаційна система виявила сумісність Максима з донором, але перед лікарями постала проблема: донорське серце «живе» лише кілька годин. За цей час його треба транспортувати, підготувати до трансплантації й пересадити.
На період війни, коли небо «закрите», лікарі проводять виїзні трансплантації, однак стан хлопчика не давав можливості його транспортувати, і тоді було прийняте рішення залучити аеромедичну евакуацію.
Заради порятунку хлопчика МВС підняли у небо гелікоптер, і за годину донорський орган доправили з Вінниці до Інституту серця у Києві.
Поки Максиму пересаджували серце, ще в двох лікарнях проводили трансплантації. У НДСЛ Охматдит пересадили нирку 16-річному Дмитру Дуднику з Полтавщини. А у Національний Інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова трансплантували печінку 46-річній киянці та нирку 22-річному чоловіку.
Всі трансплантації пройшли вдало. Стан всіх пацієнтів наразі стабільний.
Світла пам’ять донору і вдячність родині за рішення, яке дало медикам можливість врятувати за один день чотирьох людей.
