Президент Росії Володимир Путін ризикує втратити владу, наступні 24 години мають вирішальне значення.

CNN: “Російський президент зіткнувся з найсерйознішою загрозою своїй владі за всі 23 роки керування ядерною державою. І приголомшливо спостерігати, як видимість тотального контролю, яку він підтримував увесь цей час, – головна перевага його автократії – руйнується за одну ніч.

Це було і неминуче, і неможливо. Неминучим, оскільки неправильне з точки зору менеджменту ведення війни означало, що тільки така однорідно закрита і несприйнятлива до критики система, як Кремль, може пережити таку жахливу авантюру.

А неможливо, оскільки критики Путіна просто зникають, або випадають з вікон, або жорстоко труяться. Проте зараз п’ята за чисельністю армія світу зіткнулася з тим, що братовбивство – спрямування зброї на своїх товаришів по службі – єдине, що може врятувати московську еліту від краху”.

СNN підкреслює, що Путіна настільки звикли вважати “майстерним тактиком” (принаймні в Росії – УП), що перші заяви Євгенія Пригожина розцінювались як спроба президента РФ “тримати в напрузі” своїх генералів.

Цілком імовірно, що підрозділи “Вагнера” планували це протягом певного часу. Виправдання для повстання з’явилося спонтанно – нібито авіаудар по табору “Вагнера” в лісі. Сили найманців дуже швидко зібралися і просунулися до Ростова. Це важко зробити спонтанно за один день.

“Можливо, Пригожин мріяв, що зможе підштовхнути Путіна до зміни керівництва Міністерства оборони РФ. Але звернення Путіна в суботу вранці знищило цю перспективу. Тепер перед російською елітою стоїть екзистенційний вибір – між режимом президента, що хитається, і темним, найманим Франкенштейном, якого вона створила для виконання брудної роботи, і який обернувся проти своїх господарів”.

Україна, ймовірно, святкуватиме катастрофічну невчасність цього заколоту. Він, ймовірно, змінить хід війни на користь Києва. Але повстання рідко закінчуються в Росії – чи деінде – з тими результатами, яких вони прагнули досягти. Усунення царя Миколи II у 1917 році в Росії обернулося більшовицькою революцією, Леніним, а потім і Радянською імперією.

По мірі того, як розігрується ця рідкісна якобінська драма російської людської слабкості, не обов’язково, що за нею послідує покращення. Пригожин може не перемогти, а “стовпи” Кремля можуть не зруйнуватися. Але ослаблений Путін може робити ірраціональні речі, щоб довести свою силу”.

Більше деталей: Однак Путін бути нездатним “прийняти логіку поразки” на фронтах в Україні в найближчі місяці.

Водночас, як наголошує видання, неможливо уявити, що з цього моменту путінський режим коли-небудь повернеться до своїх попередніх “висот” щодо тотального контролю. І неминуче, що попереду ще більше потрясінь і змін.