Фахівці Інституту вивчення війни повідомили, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко скористається посередництвом у врегулюванні заколоту Євгенія Пригожина і затримуватиме формалізацію Союзної держави Росії та Білорусі або запобігатиме використанню Путіним білоруських сил в Україні.
Про це повідомляє ISW.
В огляді проаналізували ситуацію із заколотом ПВК “Вагнера”.
Аналітики вказали, що пізно ввечері 24 червня Кремль оголосив, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко домовився, що фінансист групи “Вагнера” Євгеній Пригожин поїде до Білорусі, не будучи притягненим до кримінальної відповідальності в Росії; частина бійців групи “Вагнера” підпише контракти з Міністерством оборони Росії; і жодному з бійців групи “Вагнера” не буде пред’явлено звинувачень за участь у збройному повстанні.
Речник Кремля Дмитро Пєсков оголосив, що російська влада закриє кримінальну справу проти Пригожина, який поїде до Білорусі, подякував Лукашенку за його роль у посередництві в укладенні угоди з "вищою метою – уникнути кровопролиття".
Раніше пресслужба білоруського диктатора повідомила, що Лукашенко провів переговори з Пригожиним, і стверджувала, що Лукашенко і Путін домовилися про "двосторонні дії" з метою врегулювання конфлікту. Лукашенко наголосив на важливості уникнення "кривавої бійні" і забезпечення гарантій безпеки для бійців "Вагнера".
Після першого білоруського повідомлення Пригожин випустив аудіозвернення, в якому заявив, що його "марш за справедливість" досяг своєї мети і що він наказав бійцям "Вагнера" повернутися на свої позиції, щоб запобігти переростанню ситуації в криваву бійню.
Пригожин не згадав у своїй заяві ні про причетність до конфлікту Лукашенка, ні про деталі домовленості, що була досягнута в результаті переговорів.
У звіті зазначають: бунт Пригожина продемонстрував, що російським військам бракує резервів у багатьох тилових районах, і майже напевно погіршить моральний дух російських військових в Україні, що українські війська можуть використати для коригування спроб прориву російської оборони.
На думку експертів, домовленість за посередництва Лукашенка, найімовірніше, ліквідує ПВК "Вагнер" як незалежного гравця на чолі з Пригожиним у її нинішньому вигляді, хоча окремі елементи групи можуть продовжувати існувати в підпорядкуванні Міноборони РФ.
Аналітики вказують, що незрозуміло, як Кремль визначатиме особовий склад "Вагнера" як такий, що не брав участі в заколоті, і в заяві Пєскова не уточнюється подальша доля особового складу "Вагнера", який брав участь у повстанні, окрім як отримання помилування.
Також зазначається, що Пригожин майже напевно спланував заколот заздалегідь, зважаючи на координацію і швидкість пересування "Вагнера", але ISW не може підтвердити цю гіпотезу.
Крім того, ідеться в огляді, збройний заколот Пригожина, ймовірно, ще більше підірвав підтримку "Вагнера", змусивши пов'язані з ним регіональні органи влади та вербувальні організації засудити дії Пригожина.
Зазначається і те, що наразі незрозуміло, чи заручився Пригожин підтримкою командирів або рядового складу "Вагнера" перед укладенням угоди, і багато військовослужбовців "Вагнера", ймовірно, будуть незадоволені необхідністю підписання контрактів з МО, демобілізації або передислокації за межі України.
Експерти припускають також, що Лукашенко, ймовірно, намагатиметься використати деескалацію збройного повстання для досягнення своїх цілей, таких як затримка формалізації Союзної держави Росії та Білорусі або запобігання використанню Путіним білоруських сил в Україні.
Аналітики вказують і те, що Кремль зараз перебуває у стані глибокої нестабільності. Угода з Лукашенком – це короткострокове, а не довгострокове рішення, а переворот Пригожина оголив слабкі місця в Кремлі і російському МО.
На думку фахівців, припущення, що повстання Пригожина, реакція Кремля і посередництво Лукашенка були інсценовані Кремлем, є абсурдними.
Вони також зазначають: заколот Пригожина і розв'язка подій 23-24 червня – хоча це не обов'язково боротьба Пригожина і Кремля в повному обсязі – ймовірно, завдасть значної шкоди владі Путіна і російським військовим зусиллям в Україні.
Основні висновки ISW за 24 червня:
Пізно ввечері 24 червня Кремль оголосив, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко домовився, що засновник групи "Вагнера" Євгеній Пригожин виїде до Білорусі, не будучи притягненим до кримінальної відповідальності в Росії; частина бойовиків групи "Вагнера" підпише контракти з Міністерством оборони Росії; і жодному з членів групи "Вагнера" не буде пред'явлено звинувачень за участь у збройному заколоті.
Перед оголошенням угоди група Вагнера оточила штаб-квартиру Південного військового округу Росії в Ростові-на-Дону і просунулася на відстань до 330 км від Москви. За повідомленнями, сили "Вагнера" почали відходити на свої бази, а на відеозаписах видно, як Пригожин залишає Ростов-на-Дону.
Кремль намагався скоординувати ефективну швидку відповідь на просування "Вагнера", підкреслюючи слабкість внутрішньої безпеки, ймовірно, через несподіванку і вплив важких втрат в Україні.
Не дивно, що Путін вирішив підтримати Міністерство оборони Росії та його постійні зусилля з централізації контролю над російськими нерегулярними силами (включно з "Вагнером").
Домовленості Лукашенка, швидше за все, ліквідують "Вагнер" як незалежного гравця на чолі з Пригожиним у його нинішньому вигляді, хоча окремі елементи організації можуть продовжувати існувати в рамках існуючих і нових повноважень.
Пригожин, ймовірно, вважав, що єдиним способом зберегти групу "Вагнера" як незалежну силу є похід проти російського Міністерства оборони, маючи намір забезпечити дезертирство в російських збройних силах, але переоцінивши власні перспективи.
Той факт, що Лукашенко відіграє безпосередню роль у зупинці військового наступу на Москву, є принизливим для Путіна і, можливо, забезпечив Лукашенку інші вигоди.
Кремль зараз перебуває у стані глибоко нестабільної рівноваги. Угода з Лукашенком – це короткострокове, а не довгострокове рішення, а повстання Пригожина оголило слабкі місця в Кремлі та російському Міноборони.
Російські війська завдали найбільшої за останні місяці серії ракетних ударів по Україні 24 червня, незважаючи на збройний заколот всередині Росії.
Українські війська провели контрнаступальні операції щонайменше на двох ділянках фронту і, за повідомленнями, 24 червня досягли просування вперед, а на інших ділянках лінії фронту тривали регулярні бої.
