МАМА І ДОЩ ПРОЩАЛИСЬ У ВІННИЦІ ІЗ СЕРГІЄМ ПАВЛЮКОМ (ПОЛТІНА) – БІЙЦЕМ 3008, ЩО ЗАГИНУВ у ДТП ПО ДОРОЗІ ДОДОМУ

Дрібний літній дощ, хмуре небо і заплакані очі мами, дружини, рідні та побратимів сьогодні проводили в останню путь 29-річного солдата Нацгвардії Сергія Павлюка із Вінниці. Його тіло друзі привезли вчора із Пирятина на Полтавщині, де в неділю ввечері автобус із вінницькими солдатами потрапив у аварію. Тоді загигув лише Сергій, що буквально за 5 хвилин пересів на це місце в першому ряду сидінь, помінявшись із товаришем. До Вінниці його везли рідні та троє друзів, що також постраждали у ДТП, в тому числі й Вадим Лісніченко із гіпсом на переламаній нозі.

– Сергій був справжнім товаришем, жорстким, але справедливим, – сказав Вадим. – І мені дуже боляче нині тут стояти біля його труни, знати, що його вже з нами не має… І його смерть, це самопожертва заради нас і країни. І це знак, що пора схаменутись і все це закінчувати! Я дуже дякую від імені всіх хлопців батькам Олегу Петровичу і Людмилі Василівні за такого сина і друга. І хочу сказати його дружині Інні дякую за чоловіка. Жаль, що він більше не зможе взяти на руки свого Діму… Пробачте, що не вберегли.

А директор Вінницької кондфабрики Олексадр Білик, де Сергій певний час працював разом із батьком крізь сльози запевнив рідню загиблого бійця, що колектив “Рошену” допоможе його сім.ї, дружині та 5-місячному сину.

– Ми з вами сьогодні і завжди. Ваше горе – наше горе… Вічна пам.ять герою, – сказав Білик.
Серед 500 вінничан, що під дощем 15 липня прийшли на Алею Слави попрощатись із Сергієм Павлюком були його друзі, однокласники із 19-ї школи, колеги, офіцери та солдати в/ч 3008, з якими він пройшов три ротації, 32-й блок-пост, важке поранення і останні 24-ри бої на Луганщині.

Серед траурних вінків були помітні “Серьогі від Кота”, Сергію від колективу ВКФ, від голови Верховної Ради, Громадянину і Герою від Вінниці, від друзів із Старого міста, “Прощавай Полтіна – ти з нами назавжди!»

Роман Ковальський