І щось комусь доводити, дивишся з посмішкою на навколишній світ з усіма його безумствами, не квапишся подобатися людям, не поспішаєш роздавати поради і кого-небудь судити або рятувати, перестаєш відповідати на дзвінки тих, хто давно не захоплює і не цікавить, більше дивишся на небо, ніж на те, хто чим зайнятий і як живе, згадуєш те, що надихає незалежно від обставин, не вибачаєшся, не пояснюєш, не сперечаєшся, не витрачаєш час на нецікаве і тимчасове, і виявляєш неймовірний спокій і безліч речей, які не помічав раніше в гонитві за тим, щоб підходити під чиїсь уявлення або відповідати чиїмось очікуванням.

Затишок всередині – дорожчий, ніж будь-які спокуси тимчасового задоволення.

Дорожчий, ніж будь-які тимчасові люди і тимчасові речі.

Все, що тобі подобається – це особисте, а приватне – належить тільки тій людині, яку ти бачиш в дзеркалі.

Решта – порожні домисли і припущення тих, хто намагається бачити в тобі когось іншого.
Ти – найкращий собі однодумець в тому, як в цьому шаленому світі бути собою і бути щасливим…

Володимир, священник