Захисники вмирають… Поки ухилянти розпивають півасіки, ховаються за кордоном, папиними кріслами, під маминими, чи жінчиними спідницями, у погрібах на дачах, захисники гинуть на війні.
Поки гнидливі політики і їх холуї адвокати, розганяють по країні хвилю “как нє надо правадіть мабілізацию”, спекулюючи на окремих довбнях від воєнкоматів, під радісне адабрямс “нє гатових, нє абучєних к вайнє” і тих ” каму страшна”, Герої знесилюються від щоденної нелюдської напруги.
Якщо суспільство, влада сьогодні не переламають кардинально ставлення до мобілізації, може статись, що через якийсь час воювати в окопах буде нікому. Бо йде жорстока, кривава війна з рашистською московією, набагато чисельнішим, набагато озброєнішим ворогом і скільки б наші кіборги не знищували окупантів, ми також несемо втрати.
Що робити?
Підвищувати мотивацію, а для цього:
– першочергово мобілізувати усіх придатних пенсіонерів військових, правоохоронців з суддями і прокурорами включно,
– військових пенсіонерів і пенсіонерів правоохоронних органів призивного віку – ухилянтів, позбавити звань, нагород, пенсій, далі згідно законодавства,
– відтермінування призову для бажаючих 100 тис грн за квартал (щоб побороти хабарі в ТЦК, для тих, хто готовий платити)
– легальний виїзд за кордон: 10 млн грн,
– всі місцеві і державний бюджет перевести на воєнні рейки, ніяких витрат, крім критичних, ніяких премій службовцям усіх рангів і бюджетних структур., ніяких свят,
– єдиний термін для всіх корупціонерів 10 років трудових таборів, ніяких застав, повна конфіскація статків, в тому числі прихованих по бабусям і коханкам. Місяць від затримання до судового вироку.,
– пожиттєве ПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ухилянтів і колаборантів, а також усіх, хто заперечує агресію московії (росії),
– абсолютна повага командирів до військовослужбовця
– негайне, максимум протягом місяця, розслідування фактів розкрадання в збройних силах на всіх рівнях, починаючи з міністерства оборони. Ніяких застав! Військові трибунали з розжалуванням, позбавленням нагород, пенсій, конфіскацією і 10 річним терміном у трудових таборах.
Поки не пізно…
Анатолій Сопін
