Я бачила те відео. Якраз 2 березня, рік тому. На ньому жінка ходила між деревами і розмовляла з чоловіком, який все знімав на мобільний телефон. Жінка коментувала:

– Боже, він без голови! Господи, розірваний навпіл. Не знімай! Бо ж це якщо його мати побачить!..

Це був Херсон. Бузковий парк. Між деревами, у куртках та спортивних штанах, були розкидані тіла полеглих тероборонівців. 18 чоловіків і хлопців (щонайменше, бо ще називають цифру в 30 людей) були розстріляні там під час спроби чинити супротив і обороняти Херсон, в який на всіх парах і безперешкодно в’їхали окупанти.

Кожний другий із 194-го білозерського батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Всі люди – з сіл Білозерського району. Були атошники, але в основному там були хлопці без військового досвіду.

В Бузковому парку їх чекали. Бій продовжувався до півгодини. Хлопців розстрілювали як в тирі. Лупили із БМП, танків, крупнокаліберного кулемету, із мінометів. Працювали снайпери.

У наших були дві «Мухи» і ящик з коктейлями Молотова. Із однієї «Мухи» підбили БМП.

Вороги були за 15-200 метрів. Ті, хто вцілів, розповідали, що навіть підвестися, щоб кинути коктейль Молотова, було нереально. Працювали снайпери.

Наші хлопці намагалися зупинити колону окупантів.  І там вони полягли. Їхні понівечені тіла знайшли в Бузковому парку. Поряд – пляшки з коктейлем Молотова.

Ті, хто залишились, відійшли всередину нафтозаводу. Там закопували зброю. І вирішили, дочекавшись темряви, відходити. Вийшли через чорнобаївський аеродром.

Найстрашніше, що окупанти обшукували тіла, діставали телефони і дзвонили рідним полеглих… Рідним намагались продати тіла.

Херсон окупували і не давали поховати тіла. І ті тіла досить довго лежали в парку. Місцевий священник, отець Сергій,  спромігся все-таки домовитися з покидьками. Рештки збирали фактично руками.

Ще коли був окупований Херсон, у травні, люди зробили там меморіал в пам’ять про полеглих – хрест і табличка.

Херсон та область стали першими територіями, які захопили росіяни. Територіальну оборону міста залишили непризволяще. Бо з міста одразу виїхали правоохоронці, прокурори, спецслужбісти.

В Херсоні розповідають, що списки активістів і атошників одразу опинились в руках окупантів. Цікаво, чи колись ми дізнаємось, хто їх передав? І як це сталось? Зрадили чи просто розгільдяйство?

Полеглим в Бузковому парку – наша пам’ять і вдячність.

Зоя Казанська