Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) помітили, що ситуація довкола заколоту “Вагнера” і нездатності Кремля оперативно на неї зреагувати, свідчать про невпевненість російського диктатора Володимира Путіна в можливості згуртувати “російську еліту”. – ISW
Видання The Washington Post повідомило 25 липня, що українські та європейські силовики заявили, що Путін не віддавав наказів протягом більшої частини 24 червня, незважаючи на попередження російських спецслужб про ймовірність заколоту щонайменше за два-три дні до нього.
За повідомленнями, Путін і Кремль не відреагували оперативно на бунт групи Вагнера 24 червня, залишивши місцевим російським чиновникам приймати рішення щодо походу так званої ПВК на Москву.
Фахівці прийшли до висновку, що в цьому випадку відсутність реакції Кремля і Путіна вказує на те, що російський апарат безпеки, ймовірно, не був готовий до прямого виклику російському військовому керівництву і, ймовірно, не мав можливості швидко покласти край заколоту.
Кремль, ймовірно, усвідомлює, що його “параліч” (нездатність реагувати – ред.) показав ступінь нестабільності режиму, і, схоже, консолідує апарат внутрішньої безпеки Росії в Росгвардії, щоб підготуватися до подальших внутрішніх загроз і продемонструвати рішучість.
Крім того, йдеться у звіті, нездатність Путіна діяти швидко також свідчить про те, що він не впевнений у своїй здатності згуртувати навколо себе так звану російську еліту, і може вказувати на те, наскільки фракційною стала внутрішня кремлівська політика.
Як зазначають аналітики, рішення Путіна продовжити зустріч з Лукашенком, ймовірно, свідчить про те, що російський диктатор і надалі турбується з приводу “Вагнера”, і, схоже, Лукашенко не зміг його заспокоїти.
Також, на думку аналітиків, Лукашенко, ймовірно, прагне використати свою владу над “ПВК Вагнер”, щоб домогтися поступок від Путіна.
Зокрема, він намагався використати занепокоєння Путіна протягом усього візиту до Росії, щоб домогтися сприятливих умов у білорусько-російських відносинах, одночасно відхиливши вимоги Путіна про тіснішу інтеграцію в Союзну державу і підтримку війни Росії в Україні.
Крім того, в огляді звертають увагу га те, що керівництво намагається зменшити вакуум у сфері безпеки, що утворився після відходу “Вагнера” шляхом створення формалізованих, але децентралізованих (регіональних) військових “підприємств” на базі суб’єктів федерації.
Російська Державна Дума 25 липня прийняла в другому і третьому читаннях поправки до федерального закону, що регулює обіг зброї, які дозволять главам суб’єктів РФ створювати спеціалізовані державні унітарні підприємства.
Експерти зазначають, що поправки дозволять Путіну створити підприємства на тимчасовій основі, а потім ліквідувати їх, після чого ці підприємства повинні будуть передати всю стрілецьку зброю та інші види озброєнь Міністерству оборони Росії протягом одного місяця.
