1. Віра в Бога.
Якось у преподобного Порфирія Кавсокалівіта одна жінка запитала, чому він називає себе щасливим, адже стан його здоров’я серйозно погіршився. На це святий відповів: «Читай Святе Письмо, ходи до церкви, май духовника, причащайся Святих Тайн, – одним словом будь доброю християнкою. Тоді ти знайдеш ту радість, яку шукаєш. Ти бачиш, що я зараз хворий, але я щасливий. Так і ти, коли трохи наблизишся до Христа, здобудеш радість у своєму житті».
2. Звільнення від суєти та тривоги.
Преподобний Паїсій Святогорець радив, щоб почуватися щасливим треба жити природним і простим життям, в якому немає місця зайвої розкоші, метушні та марних хвилювань.
«Якось до мене в каливу зайшов один лікар з Америки, – говорив преподобний. – Він розповідав мені про тамтешнє життя. Люди там уже перетворилися на машини – цілі дні вони віддають роботі. Кожен член сім’ї повинен мати свій автомобіль. Крім цього, вдома, щоб кожен почував себе комфортно, має бути чотири телевізори. От і давай – працюй, вимотуйся, заробляй багато грошей, щоб сказати потім, що ти впорядкований і щасливий. Але що спільного всього цього зі щастям? Таке сповнене душевної тривоги життя з його безперервною гонкою – це не щастя, а пекельна мука».
3. Тверезий розум.
У преподобного Симеона Афонського є коротка притча, яка яскраво ілюструє, що зовнішні обставини анітрохи не впливають на те, чи почуваємося ми щасливими чи ні. Спасіння знаходиться в нас самих, тому потрібно мати тверезий розум, щоб устояти в труднощах.
Ось ця притча: «Людина, яка не вміє плавати, в паніці борсалася в річці. Вона підняла хмару бризг і по річці побігли хвилі, які людина в страху прийняла за небезпечну течію. Вона почала боротися із річковими хвилями. Нарешті потопаючий зрозумів, як треба триматися на воді і потроху доплив до берега. Вибравшись із води, плавець озирнувся і побачив, що на річці повна тиша, а він увесь час боровся з хвилями та бризками, які сам же й творив. Усі нещастя починаються із нас самих. Але якщо ти наведеш лад у думках, у тобі ці нещастя і закінчаться».
4. Чисте серце.
За словами святителя Нектарія Егінського, вірний шлях на щастя – мати чисте, беззлобне серце.
«Щастя – це чисте серце, бо таке серце стає престолом Божим. Так говорить Господь для тих, хто має чисте серце: “Вселюся в них і ходитиму в них; і буду їх Богом, і вони будуть Моїм народом” (2 Кор. 6:16). Чого їм ще може бракувати? Нічого, справді нічого! Тому що вони мають у своєму серці найбільше благо – Самого Бога!».
5. Вміння прощати.
Прощення – одна з найважливіших християнських чеснот, тому кожен, хто прагне щастя, повинен навчитися прощати ближнього. Завдяки тому, що людина пробачає вона звільняє своє серце від вантажу давніх образ, а радісне серце завжди щасливе. «Такий у нас закон: якщо ти прощаєш, це означає, що і тобі Господь пробачив; а якщо не прощаєш братові, то значить і твій гріх лишається з тобою», – говорив святий Силуан Афонський.
6. Віддавати більше, ніж купувати.
Щоб стати щасливим самому, необхідно ділитися радістю і щастям з ближнім. Здається, що в цьому немає жодного секрету, але за словами преподобного Симеона Афонського це вміння серед людей найрідкісніше, але хто здобуває його, стає щасливим.
7. Задовольнятися малим.
«Бажання – сміття світу», – говорив преподобний Симеон Афонський. Справді, чим більше людина зациклюється на своїх бажаннях, тим більшою мірою стають її апетити і, не маючи можливості насититися, людина прирікає себе на нещастя.
Преподобний Паїсій Святогорець радив протистояти бажанням – поміркованістю.
«Щастя приходить, коли задовольняються малим. Сьогодні люди, що роблять? Купують… купують…купують речі, автомобілі, електроніку та купу іншого і, природно, їм не вистачає грошей, і вони постійно перебувають у тривозі. Потрібно задовольнятися малим і не замахуватися на багато чого, бо, маючи необхідне і лише необхідне, не треба багато працювати. Тоді в них буде більше часу посидіти вдома разом із дітлахами та з сім’єю, чимось зайнятися, помолитися і, взагалі, побути у сімейному теплі та затишку, і не бути у постійній напрузі на дорогах», – говорив святий.
Підготував архімандрит Софроній
