Вінницький свободівець Валерій Скрипченко – приватний підприємець, депутат Вінницької обласної ради 7 скликання від ВО «Свобода», військовослужбовець Збройних сил України. Коли Пресслужба «Свободи» крайній раз з ним спілкувалася – а було це ще на початку війни, в квітні минулого року – був командиром відділення морської піхоти, у 36 бригаді морської піхоти. В тій самій бригаді, основна частина якої тоді була в  Маріуполі… Тоді Валерій з побратимами жив у глибоких окопах на підступах до Миколаєва. Була холодна воєнна весна, пронизливий вітер гуляв тамтешніми неозорими степами…

Зараз Валерій Скрипченко – інструктор відділення рекрутингу та комплектування у Вінницькому РТЦК та СП. Військовослужбовець також залучений до заходів з оповіщення військовозобов’язаних та виконує завдання на стратегічних об’єктах Вінниччини. Просто рік  виснажливої війни не минув без наслідків. За станом здоров’я стало складно виконувати обов’язки у складі бригади морської піхоти, тож був переведений до нового місця служби, де міг би передавати побратимам набуті за час участі у бойових діях знання.

…Нагадаємо, що 24 лютого минулого року, коли щойно  почалася велика війна, Валерій Скрипченко пішов у військкомат, і вже 1 березня приїхав у Миколаїв. Своє день народження 6 березня «святкував» в окопах. Обороняв рубежі Миколаївщини та Херсонщини. Про службу в лавах 36-ї бригади морської піхоти нині згадує так:

«Першими завданнями підрозділу стали дії, спрямовані на оборону міста Миколаїв, хоча думками кожен був у дорозі на Маріуполь, адже інші підрозділи 36-ї бригади потребували підтримки на тому напрямку. Проте оперативна ситуація внесла свої корективи, та наказом командування ми залишились на попередніх позиціях, стримуючи навалу окупантів та звільняючи наші території».

Головним завданням на сьогодні вважає повне завершення війни і нашу українську Перемогу: «Не хочеться залишати війну наступним поколінням, щоб вони бачили те ж, через що довелося пройти нам».

Запитуємо і про мобілізацію. Чи є серед мобілізованих мотивовані захисники.

«Я інструктор з рекрутингу, вербую на контракт, - розповідає Валерій Скрипченко, - а це власне мотивовані бійці. Хоч насправді їх не так вже й багато.

Ми, коли першими пішли на війну – немолоді і ненавчені - ми собі думали, що дамо час підготуватися іншим  і стати до боротьби, а вийшло, що декому ми просто  дали час підготуватися не йти захищати, а стати «опікунами», «інвалідами», «не придатними», «студентами»…  Коли даєш повістку тим, що залишилися в селах - мовчки беруть, коли в місті - то часто й на камеру знімають, і провокують.

Є мотивовані, але мало порівняно з першими днями. Взагалі мені здається, що системно працюють над зривом мобілізації: через «тіктокових правильних адвокатів», через групи в телеграмах, на кшталт повістки Вінниці, псевдодискусіями навколо ТЦК… Безпосередньо у моєму РТЦК багато працівників уже пішли у бойові частини, замість них працюють обмежено придатні... Зокрема ті, які пройшли війну».

Олег Тягнибок