Чому саме там?
Розповідає скульптор, який створив цей пам’ятник, Микола Крижанівський:
У 1984 року під Ямполем у прадавньому кургані було розкрито поховання сарматського царя Інісмея. При ньому був меч-акінак, лук, стріли та карбовані срібні монети із його профілем. Про належність до царського роду свідчила золота гривня із таньґою, котрі носили лише царі.
Пропозиція від Мирослави Марченко та Віктора Замишляєва створити пам’ятний знак саме перед селом Пороги при виїзді із Ямполя, лягла на душу. Як міг виконав обов’язок митця творити у годину світоглядної війни за незалежність і право бути на цій землі. Адже були у нас і царі, і воїни , бо ми ж є нащадки достойного вільного роду з давен, коли московських ординців і в помині не існувало. Князями сарматськими титулували себе наші славні гетьмани, зокрема Хмельницький та Мазепа.
Щиро дякую родині Віктора Загробського за створення належних умов роботи
ІЗ ВІЧНОСТИ
на цій землі
на березі Дністра
де край степів встелився ковилою
моя не зтліла ще
стріла
і меч мій мариться
москвою
он нині в скіфа-козака
нуртує кров
вітця сармата
віщує знак
полинь-трава
гіркую кров солодкий
враже
тут не одна впала
орда
і ти
поляжеш…
Ось що повідомила голова ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко, яка була ініціатором єдиного у світі пам’ятника цьому сарматському царю:
«Сьогодні ми повертаємося до пошуків свого коріння, пізнання нашої минувшини, якою Україна була раніше, і звідки дух козацький. 1984 року неподалік від Ямполя, біля села Пороги було знайдено могилу сарматського царя Інесмея з багатющою колекцією сарматського золота. Ми вирішили, що така цікава історія має стати підґрунтям для створення цікавої туристичної локації нашого краю, і запропонували нашому відомому подільському скульптору Миколі Крижанівському створити пам’ятник царю Інесмею».
Додамо, що це мабуть одна із найунікальніших знахідок археологів України та світу за всі часи цивілізації.
З «33-м», ще за життя, ділився археолог, який керував експедицією яка розкопала це поховання Володимир Прилипко.
Він розповідав, що старовинне золото носили відрами і не знали де його заховати на ніч…
На жаль, це було останнє інтерв’ю Володимира; він несподівано помер у 56 років:
… І досі не розкрита повністю таємниця – чому ж на Вінниччині могила царя?
Бо де хоронять царів – там столиця держави. Логічно?
В наших вінницьких науковців версія така – мовляв везла десь із Європи пораненого сарматського царя додому вірна йому дружина. Але по дорозі він помер.
Тому зробили підкоп вночі, криючись, у кургані біля Ямполя.
Мали намір забрати тіло і перепоховати. Але не вийшло.
Але мені ближча до серця друга версія – про пізніх сарматів. Яких ще називали роксоланами.
Досі достеменно не відомо де була їхня столиця. Але є припущення, що вона була саме там, на Ямпільщині.
А Поділля, південь України; входили до її складу.
Сармати були дуже утаємниченими. Ніхто не може сказати звідки вони прийшли на землі України і куди пішли…
Дуже імпонує багатьом легенда, що вони пішли від батьків – скіфів та матерів амазонок.
Може і так; тому що всі знали, що сармати були дуже хоробрими воїнами. До речі, чоловіки і жінки.
Для того, щоб дівчина- сарматка отримала дозвіл вийти заміж, вона мала вбити 8 ворогів у бою.
В минулих століттях серед місцевої шляхти була велика мода на сартматський рух. Серед чоловіків і жінок.
Наприклад, Софія Потоцька так натренувала себе, що могла перетнути атласну стрічку шаблею, підкинутою у повітря.
Тетяна Редько
По Редько сразу видно, что сарматка, потому что бабушка ее была Сара