Разом з громадською організацією “Єдина родина Вінниччини”, яка об’єднує родини всієї Вінниччини, які втратили на війні найрідніших, роздавала сьогодні у центрі Вінниці флаєри до Дня пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави.

Популяризуючи порівняно нову пам’ятну дату в українському календарі, учасники акції розповідали сьогодні перехожим про те, що можна зробити, щоб вшанувати воїнів,  які поклали життя за Україну. Згадували про запровадження у Вінниці щоденної хвилини мовчання та просили про молитву за полеглими воїнами. Мені особисто легко спілкуватись із людьми, бо скільки себе пам’ятаю, комунікація – моя сфера. Але сьогоднішнє спілкування із перехожими у центрі Вінниці стало для мене особистісним випробуванням.

Мене боляче вразила реакція майже третини перехожих, які казали: “Немає часу”, “Я спєшу”, “Не нужна мнє ваших бумажек” навіть тоді, коли я проговорювала, що я представляю організацію, яка об’єднує родини полеглих захисників, що ми пропагуємо Всеукраїнський день пам’яті захисників, які загинули за наше мирне життя.

Чесно кажучи, після таких слів вкотре подумалось, що українці заслужили цю війну. Тільки, от, втрачаємо, на жаль, найкращих синів і доньок України, цвіт нації.

29 серпня запаліть свічку Пам’яті, помоліться за полеглих воїнів, подякуйте їм за захист, підтримайте родини, які вже ніколи не зможуть обійняти своїх Героїв, розкажіть своїм дітям, якою ціною виборюють свободу наші воїни.

Тетяна Куць, сестра загиблого