На жаль, знову на стіні моєї рідної школи встановлюють меморіальні дошки хлопцям, які віддали найцінніше – життя за рідну Батьківщину.
Олександр Соя – мій друг, мій однокласник, надзвичайно добрий , надійний, відважний чоловік, людина з великим серцем, загинув в перший день війни 24.02.2022, від російської ракети на бойовому посту.
Назавжди 39…
Олександр Глушко – на війні з 2015 року, молодий, талановитий командир, старші побратими з повагою звертались «Васильович», мала б бути блискуча військова кар’єра, загинув від артобстрілу 03.09.2022.
Назавжди 28…
Михайло Богачук – захоплювався службою, це було його хобі, дуже симпатичний, здібний, його дуже поважали і любили побратими, загинув внаслідок ракетного удару, 16.06.2022.
Назавжди 27…
Денис Графов – з перших днів повномаштабного вторгнення на війні, порядний, надзвичайно сміливий, нічого не боявся ,його позивний
«безстрашний» загинув в бою у боротьбі з ворогом 17.08.2022.
Назавжди 27…
Вони загинули за рідну Україну… боролися і віддали своє життя за свою країну, за наше майбутнє…
Вони пішли нескореними…
Ми ніколи Вас не забудемо, ніколи ворогам не пробачимо!!!
Приношу свої щирі співчуття родинам загиблих…
Вічна й світла пам’ять навіки молодим Героям…
Слава Україні!
Ілля Гуменчук
