Адже під час тієї безглуздої агресії «обмеженого контингенту» лише за офіційними даними загинули і зникли 168 вінничан. А ті листи із штемпелем «військова пошта» для багатьох вінницьких «афганців» досі залишаються краплиною правди про війну, побратимів і перемогу кохання над смертю!
– Я не віддам їх у музей, а краще на старості зроблю із них книгу про нашу любов і віру! Бо все почалось із моєї обіцянки коханій Ларисі: «Люблю, кохаю, чекаю – буду писати із армії щодня!» І я писав, коли міг, – розповів «афганець» Анатолій Перебитюк. – Звісно, трішки довелось «обманювати», бо писати щодня із війни неможливо! Особливо, коли ми були на тій стороні… Коли по тобі стріляють, коли поряд гинуть хлопці, звісно, було не до листів… Тому тепер, через 30 років після тих подій, хочу зізнатись, що чесно відмічав «пропущені» дні без листів майбутній дружині та згодом писав їх «оптом» по 10 штук за раз… Одного разу аж 14 листів одночасно я натворив і вислав додому до Вінниці!
Звісно, Лариса мене здивовано запитувала, як це так, що листи часто приходять пачками по 8-10 штук? А я віджартовувався, що це Середня Азія, там все повільно, поки на віслюку зберуть ті листи, поки довезуть до літака чи потяга на Україну… Мамі писав рідше і за це вибачаюсь! Молодий був, закоханий! А жити як хотілось і додому повернутись живим, із руками-ногами…
Всього я написав, а дружина зберегла всі до одного 734 мої листи з Афгану… В них наше кохання і частинка мого життя на війні.
– Виходить, ти був у Афгані 734 дні?
– Ми тоді воювали за Союз, як тепер росіяни кажуть, по тактиці «их там нет!» Бо як прикордонники ми базувались на території СРСР, а нашу десантно-штурмову групу закидали в Афганістан для виконання бойових завдань від 3 до 14 діб… Тому днів на війні я не можу порахувати! І коли сьогодні ми згадували 29-ту річницю виводу радянських військ із Афгану, то насправді ми виходили звідти ще 9 місяців… Виходили, виповзали, викопували своїх…
Також Анатолій Перебитюк додав, що «загалом є інформація про 3000 вінничан, які свого часу воювали в Афганістані… Точну цифру знають у департаменті соцполітики, де реєструють пільговиків. Щодо загиблих в Афгані вінничан, то на меморіальній стелі в Центральному парку вибито 168 прізвищ! У тому числі там двоє наших, що вважаються зниклими без вісти… Значить, офіційно загиблих 166…»
Загалом втрати Радянської Армії під час військової операції в Афганістані оцінюються у 13 835 солдатів, офіцерів та цивільних осіб… У тому числі й близько 3 тисяч українців…
