Про це у подкасті видання Politico заявив глава МЗС Австрії Александер Шалленберг.
– Розширення це не бюрократичне прагнення, це не легалістичне прагнення, це не про те, щоб застосувати кожну кому і абзац договорів – це про поширення і забезпечення певної моделі життя, відкритих вільних демократій, – сказав він.
Шалленберг зазначив, що розуміння було і у минулому, коли у 1981 році до ЄС приймали Грецію – щоб зберегти молоду демократію, у 1986-му – коли приймали Португалію і Іспанію, яка пережила спробу перевороту за 5 років до цього.
– В той час ми розуміли, що необхідно забезпечити, щоб ці країни усвідомлювали: вони є частиною нашої родини цінностей. І ми повинні зробити це ж саме зараз – з Україною, Молдовою і Західними Балканами. Але водночас ми повинні залишити в минулому бінарне мислення – коли ти або повністю держава-член, або взагалі не член. Я думаю, у нас є варіанти. Країни можуть бути членами без виконання кожної частини права ЄС, – додав він.
За його словами, це навіть не питання зміни правил, а політичної волі.
На думку глави МЗС Австрії, нові держави-члени могли б мати статус спостерігачів у Раді ЄС, брати участь в обговореннях, але ухвалення рішень залишалося б за 27 державами-членами. Так само, за його словами, нові країни можна включити у низку європейських політик.
– Ми не можемо чекати, оскільки ми чекатимемо, ми можемо втратити цей регіон. Ми можемо втратити Україну, можемо втратити Західні Балкани, – вважає він.
