Вклоняємося, вже спина не розгинається. Не має кінця цьому. Всі звикли до смерті. Заради чого? Щоб побудувати якийсь міст за 500 млн гривень за європейські гроші? На жаль, з ким не спілкуюся, хто був на фронті, у вояків складається повне враження, що їх кидають на м’ясо. Особливо в останні місяці. Скільки втрат через непрофесійне командування. Невже всі думають, що тільки чиновники – байдужі корупціонери? Ні, такі ж в армії сидять.