Дитина отримала важкі опіки та травми під час ракетного удару по центру Вінниці.
Роман Олексів приїхав зі Львова з мамою до бабусі. Тоді вони прийшли до лікаря в поліклініку, яка стала епіцентром вибуху.
Мама загинула одразу. Ромчика ледве знайшли під завалами… а далі дні, місяці, вже більше року боротьба за його життя світил медицини і самопожертва татка. Та і Ромчик пообіцяв, що має зіграти перед медиками, які врятували життя.
Неймовірні зусилля, титанічна праця і витримка, страшний перенесений біль…
Уже без мами. А до війни і цього смертоносного ракетного обстрілу, вони були відомим сімейним музичним колективом баяністів.
Татко – ректор консерваторії у Львові, мама- викладач музики. Ромчик юний музикант, що подавав великі надії.
А після вибуху – горе і страждання. Татко замінив обох батьків.
Ромчик переніс десятки операцій і вимушений був ходити у масці. І ось вперше дитина її зняла…
Велике щастя! А попереду ще стільки операцій і реабілітації.
І цю дитину більше ніколи не приголубить мама.
Будьте ви прокляті, рашисти!
Андрій Власенко
