Ми, ізраїльтяни, мріяли про свою землю, але земля, яку ми отримали, не була мрією. Це був маленький клаптик, одна тисячна частина Близького Сходу. Ця земля не дуже добре до нас ставилася. Там були болота, москіти, пустеля на півдні, камені. Вибирати потрібно було між комарами і камінням. На ній було два озера – одне мертве, друге вимирало. Була знаменита річка – але і в ній води не було. Тобто води не було взагалі. Ніяких природних ресурсів теж не було – ані золота, ані нафти. Тоді говорили, що на Близькому Сході є два типи країн – нафтові країни і країни святі. Наша була абсолютно свята, тому що взагалі нічого не було.

Ми були самотні. У нас не було брата за релігією, сестри за мовою чи сусіда за історією. Все це відбувалося після Голокосту. Ми прийшли туди і не знали взагалі, що робити. По-справжньому не знали.

І ми подумали: найбільше багатство природи – це людина. Люди збагатили землю, а не земля народ.

Ми всі стали вченими. Кожен фермер в Ізраїлі, кожен кібуц почав дивитися, як розвивати сільське господарство без води, без землі. Ми почали розвивати його. Це було перше в світі сільське господарство, засноване на хай-теку. Я сам був тоді студентом в сільськогосподарському університеті, ми намагалися проводити іригацію – поливали дерева гарячою водою, думали, що вони так будуть краще рости.

На превеликий подив, з’ясувалося, що сільське господарство, яке базується не тільки на землі, але і на хай-теку, працює. У нас сьогодні достатньо води. Воду зазвичай знаходять – її не видобувають. А ми стали її видобувати. І ми досягли успіху. Ми почали опріснювати воду, ми відшукували овочі, які не надто багато «п’ють», займалися селекцією. Ось вам справжній секрет: для майбутнього важливо не те, що ви знаходите, а те що ви виробляєте.

У нас не було ні людей, ні зброї, ми ніколи не воювали, в нас було всього 450 тисяч людей, не було генералів, не було військового досвіду. ООН вирішила створити державу Ізраїль, але фактично йшла війна. Що ми могли робити? Дві речі.

Перше – люди повинні були стати мужніми та хоробрими. Вони повинні були зрозуміти, що у нас немає вибору – ми повинні тільки перемогти. Якщо ми хоч один раз програємо – все.

Друге – оскільки у нас не було зброї, ми почали її виробляти. Щоб удосконалювати армію, нам довелося розвивати IT. Ізраїльський IT-сектор працював на армію. Тому що ми були одні у ворожому оточенні.

Навіщо я вам це розповідаю? Досі я кажу молодим хлопцям або дівчатам: друзі, у вас є набагато більше, ніж ви думаєте. Не будьте лінивими. У вас є набагато більше, ніж земля може запропонувати. Ви можете самі робити речі, які вам не дісталися. Це урок для всіх.

Україна – одна з найважливіших у світі країн у сфері сільського господарства. Ви дійсно багато постачаєте, і ви не повинні від сільського господарства відмовлятися – ви можете і повинні модернізувати його, об’єднати ресурси і таланти народу.

Потенціал в усіх людей – дуже великий. Але всі вони трошки ліниві. Якщо хочете чогось досягти, треба працювати. Нічого не падає з неба. Ми в Ізраїлі дуже багато працювали. Що в цьому поганого? Не знаю... Люди йдуть у відпустку – це марнування часу. Мені вже 90, і я ніколи не був у відпустці. Мені кажуть: «Ти що ненормальний? Як же ж ти відпочиваєш?» А я волію працювати. Я від роботи отримую радість. І не будьте песимістами – це теж марнування часу, особливо коли часи міняються.

Потрібно йти за наукою. У науки немає меж, обмежень, наука не має рефлексії. Не намагайтеся вирішити проблеми минулого, я не знаю, чи це взагалі можливо. Минуле взагалі не грає ніякої ролі. Просто вивчіть його, щоб ви не повторювали старих помилок. У минулого немає ні майбутнього, ні надії.

Більшість людей воліють пам’ятати, а не представляти – це найбільша помилка. Що ви хочете пам’ятати? Всі помилки, які були зроблені? На історію не можна покладатися. Історики були промовцями у королів і тих, хто був при владі – вони говорили те, що потрібно.

Люди бояться чогось... Тільки Бог знає, що з нами буде.

Мене іноді запитують: якщо озирнутися назад, якими були ваші найбільші помилки? Я відповім: ми думали, що маємо завеликі мрії. А тепер розуміємо, що вони були не такими вже й великими. Мрійте про більше. Чим більші ваші мрії, тим більше ви здобудете.

Ваше молоде покоління – чудове. Але що мене злить в них – вони зневажають політиків. Вони кажуть: політика корумпована, вона не для нас. Я відповідаю: ви чесні, ви хочете чесної політики – то ідіть і робіть чесну політику.

Всі ці уроки я виніс з минулого.

Ще люди запитують мене, як залишатися активним. Це дуже просто. Рахуйте подумки ваші досягнення і мрії. Якщо ваших мрій більше, ніж досягнень – значить, ви все ще молоді. Якщо навпаки – ви старі.

Шимон Перес – колишній президент Ізраїлю і лауреат Нобелівської премії