Про це у ході конференції “Майбутнє українського експорту” заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
Говорячи про логістичні та транзитні проєкти, над якими сьогодні працюють в уряді, Кубраков наголосив, що вони стосуються Молдови і Румунії. Ці країни не розглядають Україну як конкурента, водночас вони вбачають хороші комерційні перспективи для отримання доходу від транзиту товарів з України.
“Молдова і Румунія відчули що вони можуть заробляти на транзиті, для них це є додатковий заробіток і ми їм не конкуренти”, – зазначив Кубраков.
За словами Кубракова, для України цей логістичний шлях виходить дорожчим і маржинальність таких проєктів більш низька. Але у цих проєктах є сенс, з огляду на те, що Румунія і Молдова реально зацікавлені такою співпрацею.
Відповідно, Україна планує зосередитися на розбудові інфраструктури саме з цими країнами. Зокрема, є багато ініціатив по Дунаю та розбудові там пунктів пропуску. Крім того, планується добудова залізничної інфраструктури у напрямку Молдови.
Кубраков зазначив, що польський напрямок також залишається важливим для українського експорту. Проте у порівнянні з минулим роком обсяги перевезень залізницею впали вдвічі – по 500-600 тонн на місяць, інколи навіть більше — по 250 тисяч тонн. Тоді як минулого року сягали 1,3 млн на місяць.
Тобто, додатково розвивати залізничну інфраструктуру при такому рівні завантаження немає сенсу.
"Однак, як показує практика, можливо зробити великі інфраструктурні проєкти фактично за лічені дні. Хочу подякувати Міхалу Дворчику, минулого року він був Міністром Кабінету Міністрів, ми разом змогли розширити пункт пропуску "Краківець-Корчова", прискорити рух на Ягодині. Його велика заслуга у максимально швидкій організації військової логістики", - зазначив Кубраков.
Після зняття обмежень ЄС Польща, Угорщина і Словаччина запровадили односторонні заборони, а Болгарія задумалася про квотування імпорту українського соняшнику. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи та шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
