Одним з головних питань — обговорення звіту директора департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Світлани Василюк.
Вона, зокрема, розповіла, що на висвітлення діяльності обласної влади протягом двох років договори укладалися з обласною телерадіокомпанією “ВІНТЕРА” , трьома інформаційними агентствами “Інтерфакс”, УНІАН та Укрінформ та газетами “33 канал”, “Вінницькі реалії”, “Вінниччина”. На це виділялися гроші — по 10 тисяч гривень.
На фінансування журналу “Вінницький край” – у 2016 році витрачено 615 тисяч гривень, минулого року — майже мільйон. Це один з кращих мистецьких журналів України, котрий не висвітлює діяльність влади, а має свою мету – мистецьку. А ще — журнал заснував дві потужні мистецькі премії — імені Михайла Стельмаха та імені Саші Бурбело. Минулого року ця премія вперше вручалася талановитим школярам.
В області видаються книги: “Реабілітовані історією”, “Книга пам’яті” та “Звід пам’яток історії”. Минулого року побачила світ книга “Визначні пам’ятки історії міста Вінниці”. Протягом цього року готується до друку книга пам’яток історії Вінницької області. На кінець року буде випущена книга про переселенців 30 років, котрі змушені були виїхати за межі області, автори вже працюють в архівах.
За кошти обласного бюджету було видано 26 творів місцевих авторів, загальним накладом 10 тисячі примірників на суму 500 тисяч гривень. У 2017 — 22 твори. Провели 60 презентацій у селах безпосередньо за участі авторів книг. Реформовано 16 комунальних засобів масової інформації. Це районні газети, газета “Вінниччина” і “Гайсинський вісник”. Цього року розпочався другий етап реформування ЗМІ. До кінця року всі вони мають бути роздержавлені. Спільно з журналом “Вінницький край” був проведений перший фестиваль “Відродимо село — розквітне Україна” Все було дуже яскраво і резонансно.
Голова комісії Тетяна Редько, заслухавши звіт, зазначила, що все ж таки тісної співпраці департаменту і профільної комісії не було і немає.
Та й про свободу слова говорити нічого, бо директор департаменту вказувала журналісту, що її знімати на відео не треба. Ось як це було.
