Пес – неагресивний, грайливий та виконує певні команди. Місцеві полісмени Ігор Палійчук та Олег Нестеренко забрали собаку та на добу помістили у вольєр, де раніше жили службові собаки. Проте потім одному із співробітників довелося забрати до себе лабрадора до себе додому, бо вольєри були надворі, а кінець лютого видався морозним та вітряним. Разом з тим, поліцейські активно продовжили шукати господарів собаки.

– Пес був із ошийником та повідком, тож не зрозуміло точно, утік він від господарів чи вони навмисно його залишили, – розповідає журналісту заступник начальника Хмільницького відділення поліції Олександр Рибак.

Саме Олександр Вікторович розмістив у себе на сторінці у одній із соціальних мереж повідомлення, про пошук господарів породистого песика. Пост став дуже популярним серед хмільничан. Знайшлися й такі, хто виявив бажання забрати його до себе на постійне місце проживання. Проте у поліції кажуть, що не втрачають надії знайти власника собаки. Якщо його знайдуть, то до нього буде багато запитань. Одне з яких, чи не навмисно він залишив вірного чотирилапого друга напризволяще. Чимало людей обурено стверджують, що при такому морозі собака просто міг замерзнути на смерть. Начальник управління Держпродспоживслужби у Хмільницькому районі Головного управління у Вінницькій області Василь Грушко не такий категоричний у висловлюваннях.

– Бродячі собаки виживають і при нижчих температурах. Так, породисті пси уразливіші за дворових, проте це не гладкошерстий собака, тому, звичайно, що за добу б він не замерз. Проте мене більше цікавить питання, чому лабрадор був не продеінтифікований. Адже по бірці ми б запросто знайшли б власника собаки. Тому закликаю громадян дотримуватися правил з благоустрою: ідентифікувати тварин, оформлювати на них необхідні документи та не випускати їх гуляти на вулиці міста без догляду, – зауважив Василь Васильович.

Тож поки жителі міста активно обговорюють знайду, хмільницькі поліцейські закликають відгукнутися власника лабрадора. Якщо господар не знайдеться, йому підшукають когось такого, що пильнуватиме песика, як зіницю ока.

Наталя Міщук