Що таке ПДФО з військових та чому навколо нього стільки розмов та спекуляцій?
Цей суспільний резонанс можна пояснити просто: йдеться про дуже великі гроші, які потекли до бюджетів місцевих громад з початку повномасштабної війни росії проти України. Адже зарплати військових обкладаються 18-відсотковим податком на доходи фізичних осіб і спрямовуються на рахунки громад, де приписані солдати.
Мова йде про сотні мільярдів гривень, за які влада на місцях розпочала скандальні перекладання тротуарної плитки, дороговартісні ремонти якихось третьорядних пам’яток архітектури. І розгорнула небачену до цього турботу про миттєвий благоустрій міст та сіл України. Як згодом з’ясували правоохоронці, в багатьох випадках мали місце грубі відкати та інші зловживання місцевих чиновників.
Але громадян найбільше вразила позиція місцевих службовців, котрі просто забули чи, може, навіть і не дуже хотіли вникати в те, що в країні іде страшна війна із добре озброєним та жорстоким загарбником. Московія прагне знищити все українське, вбиває тисячі людей, руйнує цілі міста, електростанції, залізничні вузли. А у нас ліміт всього, чим потрібно давати відсіч ворогу.
Серед українських політиків та громадських активістів виникло закономірне запитання: чому податки з військових «закатуються в асфальт», а не працюють на оборону? Адже за ці мільярди можна збудувати нові оборонні заводи, централізовано закупити ті ж пікапи для ЗСУ, а не відправляти їм на фронт якийсь одноразовий мотлох «тіпа гумдопомога від громади». І так далі…
У Вінниці вже третій місяць тривають пікети міськради групою активістів під гаслом: «Стоп корупція!» Учасники акції вимагають перераховувати бюджетні кошти на потреби ЗСУ або ж взагалі спрямувати це ПДФО на спецрахунок на потреби тих, з чиїх небезпечних зарплат їх збирають.
Однак у Верховній Раді України вирішили інакше. За винесений на голосування відповідний законопроєкт нардепи не проголосували. Додамо, що навколо цього ж військового ПДФО прилаштувалася ще ціла купа людей, котрі його адмініструють, тобто розподіляють по громадах. І на їхнє утримання держава ще додатково витрачає мільйони гривень.
Хоча, після «мученицького» голосування депутатів ВР з приводу заборони УПЦ МП, реально підігрітого СБУ, закрадаються ще більші сумніви стосовно «єдиного пориву влади прискорити Перемогу над рашистськими окупантами».
Ми звернулися до відомих вінничанам своєю принциповою позицією активістів та держслужбовців з проханням прокоментувати ситуацію з резонансним податком.
Петро Гандурський, голова Ради Майданів Вінниччини, доброволець ТРО:
- Знаю аргументи Вінницької міськради. Там стверджують, що без цих грошей важко буде пережити зиму. Панове начальники та депутати, а як без цих грошей буде взимку на фронті нашим захисникам без снарядів, патронів, спорядження та медикаментів?! Он скільки їх вже на Сабарові під синьо-жовтими прапорами навіки. Бо не вистачає літаків, ракет, танків, БМП, машин для евакуації поранених. Як буде нам всім без ефективної ППО типу «Залізного купола»?
Тому твердо переконаний, що всі ремонти та реконструкції зачекають до Перемоги. Кожну копійку зараз треба направити за підтримку ЗСУ. Армія — це сьогодні найголовніше. Бо перекладена плитка для «вшанування...» – це блюзнірство. У ВР є ще час винести справедливе рішення з цього питання, інакше народ, який вже виплакав усі очі на могилах загиблих воїнів, винесе цю ВР ногами вперед.
Чи, може, наша влада хоче на гарно відремонтованих з гарними відкатами вулицях після зими гарно зустрічати з хлібом та сіллю «руських визволителів»? Якщо сьогодні по нас не прилітає, то це не означає, що війна закінчилась. Тому — все для фронту, бо кожна гривна в оборону — це врятовані життя наших батьків, синів та онуків...
Олександр Пузир, заступник начальника Хмільницької РВА:
- Питання спірне по суті і по області. Перед сесією ВР на Вінниччині по всіх радах, де голови від УГС надійшла вказівка прийняти звернення від ЄС (в політиці не буває вічних друзів чи ворогів) до нардепів — не приймати цей законопроєкт. Їх підтримала ще одна опозиційна, популярна в минулому політсила. Отже, це історія, пролобійована місцевими «патріотами».
Насправді по всіх громадах відбулось перевиконання місцевих бюджетів. Де на 20 млн (Хмільник), де на 100 млн (Ладижин). І ця ситуація по всій Україні. Адже загальна сума податку з військових за 2022 рік склала 272, 2 млрд грн.
Всі ТГ почали «хавати» такі захмарні доходи у витратних частинах бюджету. З наступним переходом залишку коштів у бюджет 2024 року, бо, за законом, залишок значно легше ділити (читай — дерибанити). Прикро, але так воно і є.
У нас чомусь так склалось, що майже всі голови громад — «політичні фігури». І за великим рахунком їм війна до одного місця. Для них головне – виграти наступні вибори, або зараз, або через рік. Тому і бережуть частину коштів, перекидаючи їх з року в рік через залишок.
Стосовно закону про ПДФ з військових, то його треба доопрацювати й приймати. Думаю, що справедливим було б розділити його таким чином: на ТГ — 20%, ще 20% — на ОВА, бо це їхня зона відповідальності. А все інше має йти до держбюджету цільовим спрямуванням на ЗСУ. Армія повинна бути забезпеченою всім необхідним для Перемоги. А в громадах нехай створюють нові робочі місця і заробляють гроші до своїх бюджетів.
Редакція охоче вислухає і ваші думки з цього приводу.
Анатолій Жучинський
