Понад 87 гектарів родючих земель Жванської територіальної громади Мурованокуриловецького району над річкою Дністер займає Дністровська ГЕС. На цій величезній території сьогодні розриті майже 70-метрові котловани. Як побачиш оцей «пейзаж», то здається, що тут приземлялися космічні кораблі. Хоч всі знають, що біля Жвана ландшафтний заказник Дністер. Тут же стесана кам’яна скеля. Зі слів місцевих мешканців, у такий спосіб вибирають дорогоцінний рідкісний граніт, який називають «бурштином». Вартість його навіть на території району в середньому 18 тис. грн. за машину. Цим гранітом модно облицьовувати будинки та паркани. Люди припускають, що такий граніт можуть вивозити на продаж за кордон, який поряд, а місцевим залишають руїни. А, може, це родовище фосфоритів, яке в 20 ст. виявили біля їхнього села?
Депутати сільради та райради роками надсилають запити в різні інстанції з запитаннями: хто дав дозвіл на видобуток корисних копалин на території Жванської сільради; хто отримує кошти і чому при цьому Жван потопає у болоті і вимирає на очах село?
На початку 1990-х років було порушено питання про вилучення цих земель під ГЕС та ГАЕС, то їхні втрати оцінені у 28 мільярдів 254 млн 671 тис. карб. За це підприємство повинне було збудувати у селі двополосну дорогу від траси. Однак люди отримали чомусь вузьку і неякісну дорогу, по якій автобус у село взагалі не ходить.
– На початку 1980-х років над Дністром ріс наш сільський сад винограду та яблук, – розповідає депутат сільради Василь Гнатюк. – А потім у територіальної громади нашого села забрано найкращі землі під будівництво Дністровської ГЕС та ГАЕС. На думку громади, прикриваючись укріпленнями річки Дністер, триває розкрадання корисних копалин. Хоч підприємство не має ні дозволу на відкриття кар’єру, ні ліцензії на видобуток природних ресурсів. Принаймні нам таких документів ніхто не надав.
При цьому не сумніваємось, що прибутки підприємств немалі, а на соціальні потреби села виділяється мізер. Наприклад, торік було 150 тис. грн. земельного податку. Не привезено жодної машини каменю на ремонт доріг, і ми не маємо пільг на споживання електроенергії. Нас обурило й те, що РДА не включило наше село в перелік об’єктів, які можуть бути профінансованими ГАЕС при плановій побудові другої черги підприємства. Хоч знаходимося ми найближче до цього об’єкту – за якихось 2-5 км.
Мешканці села вважають, що все відбувається з мовчазної згоди службовців РДА, й просять вищі органи та впливових депутатів призупинити цю «вакханалію» та повернути в державну казну несплачені податки. Люди зверталися навіть до слідчого в районі, то той відповів, що так звані землі громади у 2008 р. здані в оренду на 49 років. Але в людей запитання: кому здано, на яких умовах і які саме землі? Хто поклав на неї гриф повної таємності?
Хоча голова РДА Ладан повідомляє, що земельні ділянки площею 41,3805 га від 18.01.2008 р. та 46,3233 га від 4.03.2011 р. знаходяться за межами села й надані у постійне користування «Укргідроенерго», що у Київській області. Цільове призначення ділянок – «Для виробництва та розподілення електроенергії». Тому за використання вказаних земельних ділянок підприємство сплачує до бюджету сільради земельний податок, а не орендну плату.
З запитом до правоохоронців щодо незаконного видобутку корисних копалин на території Жванської сільради звертався нардеп Левченко і розпочали кримінальне провадження. Однак слідчий повідомив, що була проведена перевірка і кримінальне провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Минулого тижня у копальнях біля Дністра нічого ніхто не копав і не вивозив, нібито це після приїзду сюди народного депутата.
Керівництво підприємства повідомило по телефону журналісту, що вони розширяють русло річки Дністер. На всі роботи мають дозволи і проводять їх у рамках проекту будівництва Дністровської ГЕС, яка передбачає кріплення захисних споруд нижнього та верхнього водоймища ГАЕС. Для цього і береться матеріал як найоптимальніший варіант для кріплення. І їхньою метою є не видобування корисних копалин, а будівництво споруди, яку кар’єром назвати не можна. Граніт використовується для потреб гідровузла.
Тим часом місцеві мешканці планують написати листа в ООН, що розорюється ландшафтна зона біля їхнього села.
Фото автора
