Вже стало традицією у Вінниці, єдиному місті України, в першу неділю Великого посту, яку називають «Торжеством Православ’я», йти на вечірнє богослужіння зі своїми улюбленими домашніми іконами. Це тому, що з благословення митрополита Вінницького і Барського Симеона відновлено по єпархії Чин моління за святі ікони, який написав у далекому 1922 році Вінницький архієпископ Інокентій (Тихонов), розстріляний 1937 року. Богослужіння віднайшов у рукописі і відновив зав. історичним відділом Вінницької єпархії о.Назарій Давидовський і вперше започаткував його у Вознесенській церкві, де служить разом з батьком — о.Агафангелом.

Людям богослужіння дуже подобається. Вони залюбки несли у храми на молитву свої дуже рідні домашні ікони, уквітчані рушниками та стрічками, цілували їх і розповідали історії.

– Моїй іконі понад 400 років, — каже парафіянка Спасо-Преображенського собору. — Святиню приніс пішки мій дід з Єрусалима.

А ще на богослужіння у собор у числі півсотні парафіян прийшло молоде подружжя зі своїми вінчальними іконами.

Багато ікон було ручної роботи — з бісеру або вишитих, особливо святого Миколая, своїх іменних святих, Таємної вечері, Спасителя. Ними люди дуже дорожать як найсокровеннішими. А ще тримали у руках святі образи Божої Матері Вінниччини: Страстна, Зіновинська, Писарівська.

Спочатку всі домашні ікони освятив митрополит Симеон святою водою, а потім священики та парафіяни підходили до нього зі своїми іконами й, цілуючи ікону в руках владики, чули літургійні слова: «Христос посеред нас», відповідали: «Є і буде». Потім кожен з парафіян цілував один в одного ікони і промовляв ці незрадливі слова. Подібні служби пройшли у всіх церквах Вінниці.