Сьогодні мій день розпочався з жахливої звістки від коханої нашого мужнього воїна про його загибель.
Вінниця має пишатись ним, дуже пишатись!!!
Олексій був нашим учнем, готувався стати студентом у Польщі, успішно вступив до університету і у жовтні 2021 року поїхав на навчання, в майбутньому мав стати крутим управлінцем.
І став, але не в бізнесі…
Лютий 2022 року змінив його плани… Цей молодий 18 річний хлопець був прикладом для багатьох дорослих чоловіків, він без жодних вагань у перші ж дні повномасштабного вторгнення, повернувся сюди, щоб захищати власний дім і родину.
Місяць був в територіальній обороні, а потім поїхав добиватись права стати повноправним членом родини «Азов».
І став ним. Кожного дня, кожної хвилини досягаючи вершин, заслуговуючи повагу і захищаючи нашу землю від ворогів. І завжди легко, з усмішкою, хоча боротьба його була надзвичайно важкою.
Вже у свої 20 років, Олексій став командиром взводу. Він гідний воїн свого народу, він справжній герой нашої країни!
Ми безмежно пишаємось ним, безмежно дякуємо і так само розділяємо біль разом з близькими і рідними людьми.
Біль…
Біль, від усвідомлення того, як довго він ще міг жити, як яскраво міг жити, створити родину, виховувати справжніх патріотів…
Прошу вас долучитись до допомоги родині:
Валентина Мельничук
