У документі Нацбанк стверджує, що доходи українців зростають завдяки бюджетній підтримці та зростанню економіки, а фінансовий стан домогосподарств поступово поліпшується. Однак дані самооцінки фінансового становища сімей у ІІІ кварталі 2021 – 2023 років, які наведені в цьому звіті свідчать про дещо іншу ситуацію.

За даними опитування фінансового регулятора, якщо у 2021-му на харчуванні економили 12,2% українців, то у 2022-му – 19,9%, а у 2023-му – вже 26,2%, тобто більш ніж чверть громадян. Частка тих, кому вистачає на харчі, а на одяг і взуття потрібно заощадити або позичити, спочатку зростала, потім зменшувалася, але за два роки залишилась незмінною.

В той самий час суттєва зросла частка тих, хто може собі дозволити будь-які покупки, – з 0,5% до 1,7%. Також майже втричі збільшилася кількість громадян, які можуть собі дозволити їжу, одяг, взуття, дрібну та габаритну техніку.

Олексій Кущ, аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» роз’яснив, що такі дані свідчать про те, що механізм розподілу національного доходу став ще несправедливішим. За його словами, немає нічого дивного, коли багаті контролюють потоки зовнішньої фінансової допомоги в розмірі близько $40 млрд на рік і стають ще багатшими.

«Що сильніша поляризація суспільства, то серйозніше соціальне розшарування, то більше розпачу на одному полюсі та більше надмірностей і незаслужених доходів на іншому. В умовах, коли національні багатства створюються не робочою економікою, а фінансовими потоками міжнародної допомоги, роль середнього класу стає мінімальною.

Відбувається формування «соціальних ядр» на двох полюсах, і цей процес торкається обслуги верхнього ешелону. До людей, які обертаються навколо «багатого ядра», також потроху просочується багатство. А відбувається це за рахунок середнього класу, що пропускається через соціальну м'ясорубку та за таких умов поповнює ряди бідних», – підкреслив експерт.