Усі диспути навколо «статусу язика» рекомендую звести до рішення Конституційного Суду від 14.07.2021 р. Воно є остаточним, оскарженню не підлягає і проголошує укрмову каркасом державності.
Базові постулати мовного рішення Конституційного Суду:
«Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності».
«Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України».
«Будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад та загрожують самому існуванню державності».
Українська мова – це мова громадянства. Володіти українською мовою – обов’язок кожного громадянина України незалежно від походження.
Кожен громадянин вільний у виборі мови або мов для приватного спілкування.
Російськомовність не тягне за собою мовні права. Мовні права розповсюджуються лише на нацменшину.
Хто хоче прав на язик – треба оголосити себе і вважати себе росіянином. Себто представником нацменшини. Таким є базовий постулат мовного рішення Конституційного Суду від 14.07.2021 р.
– На цій ноті всі дискусії вважаю закритими, заявив відомий український журналіст Остап Дроздов.
А український поет, драматург, народний артист України Юрій Рибчинський заявив, що українську мову не потрібно нав’язувати, треба йти тільки шляхом преференцій, а не заборон.
“Потрібно зробити все для того, щоб були гарні українські журнали, гарні газети, гарні телевізійні фільми, пісні. І головне, щоб люди, які мають стосунок до української культури, української мови, заробляли більше, ніж ті, хто не має”, – сказав Рибчинський.
На думку поета, українська мова красивіша, ніж російська чи інші мови. “Хіба мати нав’язує красуню-дочку комусь у дружини?”, – уточнив він.
Рибчинський пропонує створити дорожню карту про преференції українській культурі та українській мові.
“Щоб вирішити проблему (а вона накопичувалася як мінімум 300 років), потрібно точно знати, яка кількість населення розмовляє українською мовою… Яка кількість розмовляє і російською, й українською, яка кількість розмовляє російською, але розуміє українську, яка кількість розмовляє російською і не розуміє української. Усе це – наші громадяни. А є ще вікова складова: до 20–30 років вирішити все, що пов’язане з пам’яттю, набагато легше. Для кожної категорії повинна бути своя дорожня карта. Держава має створити курси… загалом, зробити все, щоб цивілізовано без мовних скандалів та конфліктів вирішити це питанняп”, – пояснив митець.
Водночас він підкреслив, що “вороги України можуть дуже добре говорити українською мовою”. “Не можна називати ворогом України за мовною ознакою. Це смішно”, – резюмував драматург.
