Але  сьогодні, у цей сумний ювілей, хочу сказати про те, яка велика роль журналістів і скільки коштує продажність піднятих на Олімп слави.

Як і те, як хитро купують таких. Бо сьогодні все як під копірку повторюється.

Як відомо, єдиним акредитованим від США журналістом у СРСР був Волтер Дюранті.

Спочатку чекісти допомогли йому здобути славу ексклюзивами. Сталін лише йому, єдиному зарубіжному журналісту, дав інтерв‘ю. За це Дюранті удостоївся Пулітцерівської премії.

Далі уже зірці журналістики підкидали ексклюзиви. А паралельно підсадили на морфій,  привили пристрасть до оргій. «Балували» діамантовими та смарагдовими коштовностями з Ермітажу. Тобто, кинули весь фронт спокус, на гачок яких присів знаменитий журналіст.

Угода – мовчати про Голодомор, репресії Імперії Зла.

І він, спокушений славою, розпустою і розкішшю почав майстерно брехати.

Його брехня призвела до загибелі 5 млн. українців.

Звідти і визначення – продажний журналіст, масовий кілер.

І зараз це як ніколи актуально.

Подивіться, як нагло починають поширювати заготовки Кремля теперішні лауреати найпрестижніших конкурсів світу.

Ми вже бачили розслідування про те, що німецький відомий журналіст раптом почав агітувати Україну до миру і говорити наче словами путіна. Перед цим так само робив з ним інтерв‘ю і навіть книги написав.

Але виявилось, що рф заплатила йому 600 тисяч доларів. І це, напевно, айсберг…

Зараз особливо видно, як інші лауреати, на жаль і Пулітцерівськоі премії, вступили в угоду з дияволом, і переконують світ не давати Україні зброю, просувають  плани «миру» в обмін на територію. Навіть і брешуть так як він у таких же виданнях.

До чого призвела зрада тодішнього журналіста – підігрування тирану, заперечення Голодомору – показала історія.

До подібного, може призвести і зараз.

Тому міжнародним спілкам журналістів варто зробити, подібні як з німецьким автором, розслідування.

Переконана, що в кожної такої «зірки» буде подібний Дюранті шлейф.

Тирани і диктатури вміють спокушати…

До якого цинізму спокуси доходять ще вчорашні «зірки» журналістики, показав приклад замовчування Голодомору.

Запалімо свічку пам’яті в честь замордованих голодом і пам’ятаймо – якою страшною може бути і брехня.

Тетяна Редько