Це чудовисько висмоктує життя з України протягом десяти років, ще з часів революції “Євромайдану”, і продовжує її змінювати кривавою несправедливою війною, пише Rzeczpospolita.
У 2014 році Україна опинилася перед вибором: асоціація з Європейським Союзом або економічний “союз” з Росією та її “васалами” Білоруссю і Казахстаном. У березні 2013 року Фонд “Демократичні ініціативи” та Київський міжнародний інститут соціології провели опитування, яке показало, що у разі проведення референдуму 51,9% українців підтримали б асоціацію з ЄС, а 48,1% – були більш схильними до “союзу” з Росією. Проєвропейські настрої переважали в західній частині країни в той час, як проросійські настрої переважали в центральній і, переважно, у східній частині країни.
Тодішній чинний президент України Віктор Янукович спершу хотів “йти” в Європу, але потім обрав Росію, спокусившись на гроші від путінського режиму. Він почав душити протести, які влаштувало обурене його вчинком суспільство. Тоді пролунали перші постріли на Майдані. Результат вже відомий, трагедія зі смертю українців, яких розстріляли під час протестів (так звана Небесна сотня), і, як наслідок, повалення режиму “донецького” президента.
На цьому етапі Росія починає сіяти зерно “підступної” війни, яка триває й нині. Анексія Криму, проголошення “незалежності” так званих “ДНР” та “ЛНР” – Росія вже тоді скористалася “слабкістю” нестабільного уряду України та тим, що попри Революцію, трагічні події 2013-2014 років якісно не змінили українську політику.
Олігархічна система, вже відомі "набридлі" обличчя політиків, процвітання корупції - нічого не змінилося, вони залишилися "з'їдати" України не без зусиль та подачок Росії. Єдиний відчутний прогрес, якого досягла Україна на своєму шляху до ЄС після Революції Гідності - це запровадження безвізового режиму у 2017 році.
Тут, дійсно, київська влада вдалася до шаленого тиску на європейських партнерів, змусивши їх проявити хоч якийсь доказ того, що ЄС все ще турбується долею України, акцентує ЗМІ.
Перші реальні кадрові ротації в українській політиці відбуваються у 2019 році. Зміна влади зумовлена обранням на роль президента Володимира Зеленського. Тоді його партія "Слуга народу" отримує більшість в парламенті.
Це стало політичною смертю для багатьох "старих" партій в Україні. Зеленський укомплектував уряд технократами, розпочав цифрову трансформацію країни і навіть намагався порозумітися з Росією. Він зустрічався з Путіним у Парижі у 2019 році, вони кілька разів говорили телефоном, відбувалися обміни полоненими.
Але ніяких суттєвих зрушень у відносинах з РФ досягти не вдалося. Багато експертів вважають, що Путін знехтував Зеленським на початку його президентства, адже розраховував, що йому все ж таки вдасться нав'язати новому лідеру України саме той "порядок денний", який обере Кремль. Але тут Путін прорахувався. Як, власне, і тоді, коли розпочав повномасштабну війну з Україною. З хибним переконанням, що Зеленський втече, здасть йому Київ "без бою".
Але український лідер не втік. Україна героїчно протистоїть Росії у війні, але платить за це величезну ціну.
Якщо у 2013 році населення країни становило понад 45 мільйонів. Сьогодні, після окупації Росією майже п'ятої частини країни і масової втечі людей від війни за кордон, в країні залишилося лише 29 мільйонів осіб (відповідні цифри були опубліковані в травні Українським інститутом майбутнього). Тобто станом на 2023 рік поза межами країни може перебувати понад 8 мільйонів українців.
За час війни ВВП країни скоротився з майже 200 мільярдів доларів у 2021 році (у 2013 році ВВП становив 190 мільярдів доларів) до 160 мільярдів доларів у 2022 році. Економічна ситуація в Україні погіршується. Зараз середня зарплата українця коливається в межах 16 000 гривень (еквівалент $440). Тоді як у 2013 році середня заробітна плата по країні становила 3600 гривень і це у валюті було $450.
Щоправда, з часів президентства Януковича Україна все ж досягла певних успіхів у боротьбі із корупцією. У 2013 році України входила до 30 найбільш корумпованих держав на рівні з Нігерією та Папуа-Новою Гвінеєю. Минулого року Україна вже була в набагато кращій групі за рейтингом, проте все ще мала результат країн третього світу.
Але, головне, що за останні 10 років з моменту Революції Гідності, Україна зазнала безповоротних втрат серед своїх людей. Це сотні тисяч загиблих і поранених у війні з російськими окупантами.
"Війна досі триває і щодня виснажує Україну. Немов дементор у відомому романі Джоан Роулінг. Ці найстрашніші постаті темряви висмоктували життя з людей. Росія, як дементор, висмоктує життя з України", - резюмує видання.
