Рух ЧЕСНО розробив реєстр Zрадників, у якому станом на 28 листопада 2023 року 1329 політиків, медійників, правоохоронців, священників, зірок та суддів, які є посібниками ворога. З Вінницької області в реєстрі Zрадників країни четверо осіб.

Серед них – Бакланов Євген Павлович

Рік народження: 1983. Кандидат в народні депутати ВР 5-го скликання (від Народного блоку Литвина), партнер фонду «Русский мир».

Шпигунство, надання росії допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

У 2022 році СБУ затримала Євгена Бакланова за підозрою у вербуванні українців для збору інформації про ракетні удари по Вінниці та інших завдань від ворога.

Завдання Бакланова полягало у зборі інформації про результати ракетно-бомбового удару по військовим об’єктам Вінниччини. Окрема увага приділялася фіксуванню місць розміщення військовослужбовців, бронетехніки та систем протиповітряної оборони ЗСУ. Ці дані він мав надати разом із фото- та відео матеріалами за грошову винагороду.

Слідством також було встановлено, що ГО, якої керував Бакланов, підконтрольна ворожим спецслужбам та використовувалася ними для легального прикриття розвідувальної і вербувальної роботи серед проросійськи налаштованих громадян України. До затримання Бакланову було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України.

У 2016 році відкрив у Києві ГО «Русское национально-культурное общество».

До цього заснував благодійний фонд «Слов’янські цінності» й був дотичним до організації «Об’єднання співвітчизників Мирні ініціативи — Розвиток (МІР)». Останні дві отримували грантове фінансування від Фонду «Русский мир» (з бюджету росії) після 2014 року.

Голова Координаційної ради російських співвітчизників в Україні. Був тренером з особистісного зростання, а потім функціонером організації Віктора Медведчука «Український вибір».

Єлецьких Анатолій Іванович (Іонафан)

Рік народження: 1949. Очільник Тульчинської єпархії УПЦ (МП).

Виправдання збройної агресії рф, розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни конституційного ладу, меж території та державного кордону України.

У 2023 році Президент призупинив громадянство України Анатолія Єлецьких. Того ж року суд визнав Єлецького винним у посяганні на територіальну цілісність України, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу України, порушення рівноправності громадян, виправдання збройної агресії рф. Також суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

У листопаді 2022 року СБУ встановила, що Анатолій Єлецьких підготував пропагандистські листівки, в яких виправдовував збройну агресію рф і тимчасову окупацію східних та південних районів України.

Крім того, у своїх «агітках» він закликав до захоплення державної влади та порушення меж кордону нашої країни.

Прокремлівські матеріали зберігав у підсобних приміщеннях церкви. Надалі планував організувати їх роздачу місцевим жителям через канцелярію єпархії.

Він опублікував статтю, де заперечує самостійність Православної Церкви України, назвав її священників «самосвятами-раскольниками», Україну у статті називає «Малороссией», захопленою патріархом Константинопольським Варфоломієм І.

Водночас Єлецьких вважає істинною церквою «Московский Патриархат», який, на його думку, має панувати у православному християнстві.

11 жовтня 2022 року СБУ провела обшуки у Іонафана, його звинуватили в розпалюванні релігійної ворожнечі та виправданні війни росії проти України.

У 2014 році підвищений митрополитом Онуфрієм (Березовським) до сану митрополита.

У 2006 році рішенням синоду УПЦ МП призначений архієпископом Тульчинським і Брацлавським.

У період з 1993 по 1999 був керуючим Конотопською єпархією (Сумська область), архієпископом Сумським і Охтирським та Херсонським і Таврійським.

З 1993 по 2000 рік керівник справами УПЦ МП, постійний секретар синоду УПЦ МП.

У 1990 році встав в опозицію до Філарета проти створення Української православної церкви Київського патріархату, називав цей курс «сепаратистським». Через це у 1991 році Єлецьких був заборонений у священнослужінні.

У 1987-1988 роках клірик Володимирського собору в Києві. У жовтні 1988 року указом митрополита Київського і Галицького Філарета (Денисенка) затверджений на посаді намісника Києво-Печерської Лаври.

У грудні 1986 року був викликаний у КДБ у зв'язку з поширенням серед семінаристів книги «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина і потім позбавлений тимчасової ленінградської прописки.

У 1977 році пострижений у чернецтво митрополитом Ленінградським і Новгородським з ім'ям Іонафан.

У 1974-1976 роках навчався в Ленінградській духовній академії, яку закінчив з вченим ступенем кандидата богословських наук.

У 1972 році закінчив Ленінградську духовну семінарію.

Фігурант бази Миротворець.

Шевцов Антон Валерійович

Рік народження: 1976. Ексочільник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

У 2023 році СБУ повідомила Шевцову підозру за ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

У 2022 році під час повномасштабного вторгнення особисто розробив для фсб так званий «План щодо проведення диверсійної роботи на території України». План передбачав проведення серії вибухів на об’єктах цивільної інфраструктури в різних регіонах України, після чого мали відбутись показові затримання «винних» та сфабриковані звинувачення у причетності до руху опору. Згодом висвітлити ці події в проросійських телеграм-каналах. Таким чином планувалось дискредитувати Україну на міжнародній арені та виправдати окупацію українських територій росією.

Того ж року розробив медіапроєкт із псевдопошуку «українських військовополонених» для вербування родичів українських захисників та дискредитації влади України. Збирав дані щодо обсягів та шляхів надходження в Україну міжнародної військової допомоги.

У 2021 році суд поновив Шевцова на посаді начальника ГУ НП у Вінницькій області, який у 2016 році підозрювався у державній зраді.

З 2016 року перебував в тимчасово окупованому Севастополі, отримав російське громадянство. Надавав куратору з Фсб рф інформацію про українських політиків, керівників підприємств паливно-енергетичної галузі для ведення підривної діяльності проти України. Передавав інформацію, персональні дані ветеранів АТО/ООС, правоохоронців, керівників громадських організацій.

Того ж року формував власну мережу інформаторів у різних регіонах України для підривної діяльності серед колишніх правоохоронців, яких звільнили у 2014. Пропонував створити так званий «Перший український добровольчий корпус» з полонених українських військових.

Слідство встановило, що Шевцов співпрацював з фігурантом реєстру держзрадників Анатолієм Шарієм. Також надавав свої «рекомендації» щодо підривної діяльності обвинуваченому в держзраді колишньому нардепу Володимиру Сівковичу.

У 2016 році був звільнений з посади після акцій протесту вінницьких активістів, які вважали його сепаратистом. Підставою стали фотографії Антона Шевцова з Миколою Валуєвим під час незаконно організованого параду в анексованому Криму. СБУ оголосила Шевцову підозру за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада). Згодом справу закрили за відсутністю складу злочину.

Був очільником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

У 2014 році під час параду 9 травня був в окупованому Севастополі.

Був керівником Чернігівського міського відділу УМВС України.

Фігурант бази Миротворець.

Тіхов Дмитро Геннадійович

Рік народження: 1970. Настоятель храму чуда Архістратига Михаїла в Хонях с. Лисянка Вінницької єпархії УПЦ (МП)

У 2023 році СБУ затримала та оголосила підозру Дмитру Тіхову у виправданні збройної агресії рф та діях, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України. Також суд обрав йому запобіжний захід тримання під вартою без визначення розміру застави до 26 грудня 2023 року.

Слідство встановило, що Тіхов заперечував збройну агресію росії та виправдовував тимчасову окупацію частини України. На своєму телеграм-каналі він публікував наративи росії про «громадянську війну» в Україні. Також Тіхов вихваляв ексватажків терористичної організації «днр»: Олександра Захарченка, «Гіві» та «Моторолу».

Дмитро Тіхов поширював коментарі, в яких намагався дискредитувати українських військових та ображав релігійні почуття представників різних конфесій для цього він використовував публікації пропагандистських інтернет-ресурсів рф, зокрема офіційний сайт російської православної церкви. Це підтвердили експертизи, ініційовані правоохоронцями.

Протоієрей розповсюджував антиукраїнську агітацію під час проповідей та спілкування з прихожанами церкви. При обшуках у Тіхова виявили мобільні телефони та комп’ютери із доказами підривної діяльності на користь рф.