Індійського мультимільярдера зі статками 291 мільярдів доларів Ратана Тата в телефонному інтерв’ю радіоведучий запитав:

– Сер, коли ви були найщасливіші у своєму житті?

– Я пройшов чотири стадії щастя у своєму житті і нарешті зрозумів значення справжнього щастя.

Першим кроком було накопичення багатства та ресурсів.

Але в цей момент я не одержав того щастя, якого хотів.

Потім настав другий етап накопичення цінностей та предметів.

Але я зрозумів, що ефект від цього теж тимчасовий і блиск коштовностей триває недовго.

Потім настав третій етап великих проектів.

У мене було 95% запасів нафти в Індії та Африці.

Я також був власником найбільшого сталеливарного заводу в Індії та Азії.

Але й тут я не досяг того щастя, яке собі уявляв.

Четвертий крок настав, коли мій друг попросив мене купити інвалідні візки для дітей-інвалідів.

Близько 200 візків.

За рекомендацією друга я відразу ж купив ці візки.

Але друг наполяг, щоб я поїхав з ним і сам подарував їх дітям.

Ми приготувалися і вирушили в дорогу .

Там я своїми руками подарував цим дітям інвалідні візки.

Я бачив дивне сяйво щастя на обличчях цих дітей. Я бачив, як вони всі сиділи в своїх візках, рухалися та гралися.

Начебто вони прибули на місце для пікніка, де й розділили свій виграний приз.

Я відчував себе таким щасливим усередині!

Коли я вирішив піти, один із дітей схопив мене за ноги.

Я спробував повільно вивільнити мої ноги, але дитина подивилася мені в обличчя і ще міцніше стиснула їх. Так що я нахилився і запитав дитину, тобі потрібно щось ще?

Реакція цієї дитини не тільки вразила мене, а й повністю змінила мій погляд на життя.

Цей малюк сказав:

«Я хочу запам’ятати твоє обличчя, щоб, коли я побачу тебе на Небесах, я зміг впізнати тебе і ще раз подякувати!».

Щастя вимірюється не статками, якими володієш, а тим, що ти віддав іншим, хто дуже потребував твоєї допомоги…