Брата та сестру Віталія та Вікторію вінничани знають, як власників креативного гастроцентру “Вінницька реберня” та засновників саду екзотичних лілій на Південному Бузі.

Загалом фонд Гуменюків відправив на фронт 73 універсальні бойові машини, які можуть використовуватися у військах як розвідувальні, рейдові, патрульні чи евакуаційні.

Керівник багі-проєкту Віталій Гуменюк, розповів, що в роботу вони беруть старі “Жигулі” з першої по сьому моделі. Це дозволило стандартизувати технологічний процес і налагодити майже конвеєрне виробництво – наразі щомісяця випускають 20 і більше мобільних автівок.

Все залежить від кількості машин-донорів та наявності запасних частин. За попередні півтора місяця головний цех та допоміжні виробничі дільниці міні-заводу виготовили 28 багі.

Благодійний фонд уже може виробляти й більше такої техніки, але нестача машин-донорів, двигунів, агрегатів значно зменшує бажану результативність. Тому Гуменюки готові купляти за символічну суму запчастини, старі машини. Звісно не відмовляться і від подарованих.

Адже у багатьох людей стоять і гниють роками старі жигулі у дворах. А їх можна було б переробити на техніку для боротьби з окупантами. І вони врятували б життя багатьом нашим захисникам. Бо до ЗСУ пішло б ще більше вінницьких багі.

Наразі автівки робляться за принципом “з миру по нитці”. Весь метал надає Метінвест, Барська міськрада та її волонтери постійно покривають потреби в колесах чи акумуляторах або дрібних запчастинах. Добрі люди дарують старі “Жигулі”, знайдені десь в гаражах запчастини. Завдяки такому доброчинному пориву вартість багі не перевищує 110 000 гривень. Якби такої допомоги не було б, то вони коштували би щонайменше 160 000 гривень.

Така ціна настільки прийнятна, що вже є випадки, коли військові, не чекаючи волонтерських постачань, самі замовлять машини та за зібрані між собою гроші викуповують їх. Останній приклад показали бійці однієї з бригад. Вони зібрали гроші на дві машини переднього краю. Дізнавшись, що машини їм відпустять за собівартістю й без маржі, тобто за 110 000 гривень кожна, були приємно вражені, адже грошей вистачило на чотири багі.

Рекламацій як таких немає. Щоправда, на початку “серійного випуску” наші військові відгукнулися на прохання виробників висловити свої зауваження та побажання. Дещо змінили, переварили. Так, поперечна лежанка для евакуації стала не опційною, а увійшла в базову комплектацію. Крила передні вже не нарізають з металу і не варять, а ставлять пластикові – властивості ті самі, але вантажність покращилася і можна взяти кілька додаткових боєкомплектів.

Дещо запозичили. Скажімо, станини для кулеметів з амортизаційною системою спочатку купували в США, але потім подібне устаткування почали виготовляти самі. Якість ведення вогню з великокаліберних кулеметів чи гранатометів при цьому не впала. А ось вартість стала утричі дешевше від імпортного зразка.

«Техніку на ремонт ніхто не повертає. Це – “Жигулі”. Вони прості, ремонтопридатні. Полагодити їх водії здатні в польових умовах, запчастину можна найти в сусідньому селі чи зняти з побитих моделей або замовити через волонтерів на якійсь розборці. Автомобіль легкий і тому при влучанні, на жаль, там ремонтувати немає що», – розповідає Віталій Гуменюк.

Статистика свідчить, що в середньому на рахунку кожного багі є щонайменше по десятку евакуйованих поранених захисників. Якщо врахувати навіть цю невеличку деталь, то вінницькі машини переднього краю з літа по нинішній час допомогли на своїх поперечних ношах-лежанках витягнути з поля бою понад сім сотень захисників. Якщо точніше, то мінімум 730 наших хлопців і дівчат. Лише задля цього такі автомобілі варто робити, не кажучи вже про підвезення боєприпасів, води, продуктів та іншого потрібного на передовій майна.

А крім всього, мобільні багі беруть участь у бойових діях, під час розвідки. Оперативно обстрілюють ворога і миттєво зникають, навіть по бездоріжжю.