— Такі висновки зробили депутати Вінницької облради, члени робочої групи Євген Шаповалов та Роман Квітко разом з незалежними екологами, досліджуючи питання будівництва резервуарів для птахофабрики.
Як уже раніше повідомлялося, голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий створив робочу групу, мета якої вивчити питання отруєння риби у Ладижині та будівництва водовідстійника біля с. Тростянчик. Очолив цю робочу групу депутат облради від УСГ Сергій Кривешко. Про доцільність та ефект її роботи неоднозначно висловлювалися самі депутати. Євген Шаповалов зокрема порівняв діяльність робочої групи із політичним шулерством.
Таке припущення у деяких депутатів виникло після виїзду «на камеру» у громаду та сумнівного голосування, де головуючий С. Кривешко ніяк не міг підрахувати голоси за звернення до екологічних організацій ЄС. Тоді присутні на робочій групі депутати поширили у мережі відео, де видно, що проголосувало лише 5 чоловік із присутніх 10. І сам Кривешко з трибуни визнає, що рішення не прийняте. Але на офіційному сайті облради було заявлене протилежне.
– Ця робоча група була створена за депутатським зверненням Ігоря Хміля. Хоча, що таке взагалі робоча група? Які її повноваження? Як вона повинна працювати? Відповіді на ці запитання у законодавстві я не знайшов. Ніхто досі не може мені дати відповідь, що буде в результаті роботи цієї робочої групи. Повна профанація спостерігалася з самого початку цієї історії, коли нас везли невідомо куди — «за машиною». А як потім виявилося, у Тростянчик, де планується будівництво резервуарів для води. Навіть місцеві люди не розуміли, чого ми приїхали, вони думали, що ми з питання водогону, — розповів нашому журналісту Євген Шаповалов.
Тому він разом із ще одним депутатом облради Романом Квітком та представником «Спілки екологів України» вирішили виїхати на підприємство, де такі резервуари вже збудовані. Своїми висновками від побаченого депутати поділялися на загал:
«…Відвідали в м. Ладижин аналогічний об’єкт. На правах членів робочої групи.
Якщо коротко — неприємного запаху немає. Це для людей у Тростянчику — головне.
Створений об’єкт призначений для сезонного зберігання технологічної води, яка буде використовуватись як рідке органічне добриво для зрошення та підвищення урожайності полів. Вода перед потраплянням у резервуар проходить біогазову очистку, а сам резервуар являє собою заглиблення у землі з щільною гумовою мембраною, яка нагадує грілку.
Експерти «Спілки екологів України» підтвердили, що такі об’єкти відповідають сучасним стандартам у галузі сільського господарства та водокористування і не завдають шкоди довкіллю.
Тепер про організацію роботи. Приїхали без преси.
Керівництво ТОВ «Вінницька птахофабрика» було повідомлене заздалегідь.
У свою чергу, після суперечливого засідання у листопаді від керівництва робочої групи жодних повідомлень. Це теж про організацію роботи та інституційну спроможність робочої групи», — поділилися враженнями Євген Шаповалов та Роман Квітко. Депутати відзначили, що адміністрація підприємства пішла на зустріч після формальної ділової комунікації, а не намаганні «нахрапом потрапити на територію для телевізійного сюжету». Про результати поїздки було повідомлено членів робочої групи та громадськість. А також Євген Шаповалов публічно звернувся до Вячеслава Соколового — голови Вінницької обласної ради щодо перегляду доцільності подальшого функціонування робочої групи.
– Я для себе питання щодо будівництва резервуарів для води з’ясував і не бачу далі причин шукати тут «зраду». Як на мене, у цій ситуації чітко спостерігається давнє протистояння двох депутатських груп Тростянецької громади, де використовують місцевих людей. А такого у наш час точно не варто робити, — впевнений Шаповалов.
Наш журналіст звернувся до «Спілки екологів України» за незалежною думкою у цьому питанні. Ось що повідомив Віктор Булгаков, який виїжджав на об’єкт:
– Усі технічні і конструктивні норми у будівництві резервуару на «Вінницькій птахофабриці» дотримано.
Побачили, що резервуар забезпечує безконтактне з грунтом та грунтовими водами зберігання органічних добрив. Там потужна бетонна лагуна, яка забезпечує надійну ізоляцію. Ми зробили забори грунту, щоб у лабораторних умовах додатково дослідити. Але уже з побаченого зрозуміло, що шкоди та прямої загрози тут не повинно бути. Витребували також технічну документацію про будівництво резервуарів.
У мене є досвід дослідження аналогічних птахофабрик у Черкаській, Київській, Дніпропетровській областях. Тому є з чим порівняти технологію виробництва органічних добрив. У Ладижині побачили дійсно сучасну технологію. Завдяки спеціальній плівці контакту із зовнішнім середовищем тут просто не існує. Компостування прямого немає, тобто хімічні реакції не відбуваються. Азоту, натрію, хлору, аміачних парів ми не спостерігали. Це говорить про ефективну технологію, яку використали на підприємстві. З точки зору екологічної безпеки, дотримано норм правильної організації території.
Ми проявили ініціативу зробити незалежні від всіх інших висновки. Зараз будемо в Інституті органічної хімії, в Інституті агроекології та природокористування проводити дослідження. Офіційними висновками готові поділитися як з органами місцевого самоврядування, так і з громадськістю, — запевнив Віктор Булгаков, фахівець «Спілки екологів України».
Каріна МАЄВСЬКА
