На Вінниччині забезпечено стовідсоткову доступність закладів охорони здоров’я та майже стовідсоткову – у соціальній сфері.

«Три роки тому під час зу­стрічі із першою леді Оленою Зеленською в Києві Вінниччина підписала Меморандум про розвиток безбар’єрної архітектури в Україні. Тоді обговорювали нову суспільну норму, очі­кування масштабного руху великої ініціативи жити «без бар’єрів».

З того часу в області у цій сфері зроблено чимало. Маємо стовідсоткову доступність закладів охорони здоров’я та майже стовідсоткову у со­ціальній сфері», — каже начальник Він­ницької обласної військової адміністрації Сергій Борзов.

Доступними є й дві третини закладів освіти. Найгіршою залишається ситуація із доступ­ністю спортивних споруд, утім, і там за останні роки відбулося покращення ситуації.

Здебільшого недоступними залишаються заклади у сільській місцевості, переважна більшість яких будувалася в радянські часи та потребує суттєвих рішень для адаптації наявного простору.

«Так, тоді про бомбосховища ми ще не думали, але війна внесла свої корективи. Сьогодні, коли ми говоримо про доступність, ми розуміємо і наявність укриттів. 97% усіх освітніх закладів області забезпечені укриттями. Це дало можливість нашим дітям відвідувати садочки та навчатися безпосередньо у школах», — додав Сергій Борзов.

За його словами, на Вінниччині в останні роки розвивали служби для супроводу незрячих та  «соціальне таксі» для перевезення осіб з інвалідністю. У центрі Вінниці на зупинці встановили увігнутий, так званий «кассельський бордюр», до якого низькопідлоговий транспорт під’їжджає впритул до зупинки, що зручно усім пасажирам.

З-поміж інших сучасних європейських зразків доступності та безпеки почали влаштовувати пішохідні переходи, підняті до рівня тротуару, які полегшують пересування на кріслах колісних та з дитячими візками.

«Говорячи про доступність якіс­них освітніх послуг – це не лише про фізичну доступність закладів освіти. Це про створення ефективної системи осві­ти. Це необхідна кількість інклюзивних класів у школах, інклюзивних груп у садочках, наявність підготовлених асистентів вчителя, асистентів дитини. На сьогодні ми єдина область в Україні, де почали працювати асистенти дитини. Ді­є­вим механізмом є і мобільні інклюзивно-ресурсні центри, за допомогою яких послуга їде до дитини», — повідомив начальник ОВА.

Він також наголосив на питанні доступності шкільних автобусів: «У 2021 році, з моєї ініціативи, в області в рамках централізованої закупівлі шкіль­них автобусів за рахунок коштів субвенції з державного бюджету та співфінансування громад були вперше придбані усі автобуси, які пристосовані для перевезення осіб на візку».

У поточному ж році завдяки коштам з державного бюджету на Вінниччині закупили ще 30 низькопідлогових шкільних автобусів.