Наразі СБУ та ДБР виписали чергові підозри колишнім топ-посадовцям Міноборони. Зокрема, екс-заступнику міністра В’ячеславу Шаповалову. Він звільнився з роботи у січні 2023 року через скандал із закупівлями харчів для військових, зокрема, яєць по 17 гривень за штуку.
Також підозру отримав колишній керівник Центрального управління матеріального забезпечення ЗСУ Богдан Хмельницький. Хлопцям «шиють» розтрату майже одного мільярда гривень. В СБУ заявили, що екс-заступник міністра разом зі спільниками у 2022 році закупив партію неякісних бронежилетів.
«Для реалізації злочинної схеми у 2022 році її організатори уклали договір на постачання великої партії бронежилетів з однією із східноєвропейських компаній, бенефіціарними власниками якої є громадяни держави-агресора», – заявили в СБУ. Експертиза показала, що бронежилети не відповідають заявленому класу захисту.
Це не перша корупційна схема, яку інкримінують фігурантам. Вони також підозрюються у розтратах 100 та 250 мільйонів гривень на закупівлі неякісних бронежилетів, а також майже мільярда гривень на постачанні для ЗСУ непридатної військової форми.
За інформацією слідчих, чиновники не тільки знали про факти постачання неякісної продукції, а й «чинили тиск на підлеглих для прийняття неякісної продукції на військові склади та організацію повторного проведення лабораторних випробувань бронепластин, які не витримали первинних випробувань».
Власне, рівно через рік після того, як журналісти-розслідувачі почали бити на сполох через очевидні зловживання у Міноборони воюючої країни, ці скандали почали перетворюватися на реальне кримінальне переслідування винуватців.
І це ще справа не дійшла до питань закупівлі озброєння у контор типу польської «Альфи». Які отримали мільярдні передплати, а зброю наші захисники чекають досі. Важко навіть уявити собі загальний обсяг державних грошей, які були тупо вкрадені чиновниками міністерства. Якщо тільки у одного Шаповалова вже питань майже на 2,5 мільярди.
Невідворотність покарання – це чудово і правильно. Схоже, навіть посадовці таки отримають реальні терміни ув’язнення. Але залишається одне маленьке питання. А де наша “дружина Цезаря, яка поза підозрами?”.
Де Олексій Юрійович Резніков? Чи хтось має повірити в те, що безпосередні підлеглі колишнього міністра крали мільярдами, а він – впав з шафи і нічого не знав?
Резніков, який після свої відставки не отримав омріяну посаду посла України у Великій Британії, технічно розчинився у часі та просторі. Його заступнику виписують підозри стосами, а до безпосереднього начальника немає жодних претензій. Так вийшло.
Таке враження, що, за кращими законами жанру, Резніков просто кинув Шаповалова і ще кількох своїх підлеглих. Які тепер відсидять за все те, що відбувалося у Міноборони під його керівництвом. Хоча, якщо навіть згадати ті самі відомі закупівлі, зокрема, мін у польської «Альфи», там простежувалися безпосередні зв’язки з екс-міністром та низкою його впливових бізнес-партнерів з Волині.
Але на це дивним чином президентське СБУ воліє не зважати. Резніков спокійно десь живе, і не факт, що в Україні. Хоча й не має офіційної державної посади, але вочевидь має гроші та спокій. Чому ж чинній владі, навіть не з мотивів справедливості, а просто для власної політичної вигоди, не зробити з нього показову справу боротьби з корупцією?
Можливо, тому, що Резніков занадто довго був вмонтований у владну систему на перших ролях і дуже багато знає? І якщо він почне говорити, мало нікому не здасться? А екс-міністр був залучений у дуже чутливі питання, і ще прийде час, коли вони будуть задані.
Цілком може бути, що саме це є надійним «страховим полісом» Резнікова, завдяки якому за зловживання у Міноборони буде сидіти хто завгодно, лише не він...
Джон Сміт