Але в якості потерпілої у справі про грубе порушення законодавства про працю при її звільненні (ст. 172 ККУ)
Ось як коментує справу правозахисник Юрій Хорт:
Тепер черга давати показання адміністрації “Львівської політехніки”. І.Д. Фаріон може подати клопотання про їх допит, а також Оксена Лісового. Не завадило б провести ще ряд слідчих дій, щоб встановити дійсні обставини справи і взаємозв’язки між учасниками цієї “групи по звільненню Фаріон”. Я особисто так і робив би. І оскаржував би кожну бездіяльність слідчого (якщо така була б) – в судах. Саме він виступив ініціатором цього кримінального провадження.
Чому, він пояснював раніше:
ЧОМУ СЛІД ПРИТЯГУВАТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСІБ, ЯКІ ЗВІЛЬНИЛИ ІРИНУ ФАРІОН?
Як я вже раніше казав, звільнення Фаріон, на мою думку, є саме по собі незаконним, політично вмотивованим, і проведеним адміністрацією НУ “Львівська політехніка” свавільно з грубим порушенням трудового законодавства. Я також зазначав, що не є прихильником Ірини Дмитрівни, і навіть отримував від неї негречні повідомлення через критику її однопартійця Михайла Головка, раніше затриманого НАБУ.
Але поки в нас тут (бодай формально) діє республіканський лад, то ніхто не може бути звільнений з роботи за переконання. А ті, кому це не подобається, просто не розуміють, що завтра будуть свавільно виганяти з роботи їх самих, бо вони за когось не проголосували чи щось не так публічно сказали. Якщо така система буде абсолютною, то вони будуть позбавлені засобів до існування.
Розповім тут приклад зі свого життя. У 2011 році я працював у Вінниці на заводі з виробництва електроприладів. До нас привели кандидата на зустріч з виборцями (і за сумісництвом власника виробництва). Він представляв певну відому партію, назвемо її соціал-популістською. Він коротко розповів про свою програму. І наприкінці майстер нас публічно запитав, чи всі його підтримують. Всі дружно загули, що так. Потім спитав, чи є такі, хто будуть голосувати за іншу партію. Я зробив крок уперед і сказав, що я голосуватиму за українських націоналістів. Запанувала тиша. Але після паузи ніхто мені не дорікнув, і в подальшому не намагався здійснювати якийсь мобінг щодо мене на роботі.
Я вважаю, що так має бути завжди. За виключенням випадків, коли хтось посягає на безпеку, суверенітет чи територіальну цілісність України.
Керуючись цими принципами ще 17.11.2023 я звернувся з заявою про злочин за ст. 172 ККУ до Львівської обласної прокуратури (ЛОП).
- Потім оскаржив бездіяльність ЛОП у суді. Скаргу відхилено. Апеляцію – теж.
- ЛОП передала мою заяву до Галицької окружної прокуратури (ГОП). Я знову оскаржив її бездіяльність. Скаргу відхилено.
- ГОП передала мою заяву до Львівського районного управління поліції. Я оскаржив бедіяльність цього управління. Скаргу задоволено. І ось є ця ухвала.
Відкрито кримінальне провадження за наведеними мною фактами щодо незаконного звільнення І.Д. Фаріон.
13.12.2023 Личаківський райсуд м. Львова зобов’язав львівську поліцію розслідувати обставини можливого грубого порушення законодавства про працю при звільненні Ірини Фаріон. В заяві я вказав, що міністр освіти вступив у злочиннну змову з адміністрацією вузу і невстановленими особами з цією метою.
Андрій Власенко
