Вона практикує цвяхостояння вже 1,5 роки. Спочатку, як і всі, не була готова до нової практики, а згодом вподобала. Наразі стала провідником у цвяхостоянні. Разом з нею вже понад 10 людей спробували цю практику. Тетяна Горковенко розповіла, що таке цвяхостояння і чим воно корисно.

То цвяхостояння – це природний відбір твоїх цілей?

В якомусь сенсі це правда. Твій організм підіймає свої ресурси через біль і таким чином ти достукуєшся до своїх істинних бажань. Можна навіть сказати «свого істинного Я».  Ми беремо енергію та спрямовуємо її у потрібний намір. Таким чином простіше досягнути своїх цілей. Ти можеш їх оцінити і зрозуміти, чи зможеш досягнути. Тіло саме підкаже. От навіть в мене так було. Подруга запропонувала зробити інтернет-магазин. Я поставила перед собою намір. Встаю на цвяшки, а воно так жагуче пече… і я зрозуміла, що це не моє.

З чого починаються заняття?

Перед кожним заняттям треба робити вправи, що допомагають пробудити тіло. А потім формувати власний намір. Тоді вже можна вставати на дошку з цвяхами, яка називається Садху.

Намір?

Це щось схоже до цілі, але ми називаємо це наміром. Чому? Тому що намір має бути максимально чітким. От є ціль «Я хочу розбагатіти». Але це не намір. Намір має бути чітким, тобто мати, можливо, якісь чіткі дати чи цифри. Від душі, щоб було до чого прагнути. Цвяхи допоможуть визначити, чи ти зможеш це зробити. Якщо твій намір надто завищений та нездійсненний, то, як правило, ти не зможеш довго втриматися на практиці.

Який фізичний вплив на організм?

Дійсно, на стопах є багато нервових закінчень і ця практика розслабляє. Якщо десь м’яз чи нерв затиснуло, то цвяхостояння, в якійсь мірі, знімає ці зажими, тому під час практики їх можна зняти. Фокусуючись на місці дискомфорту, ти можеш спробувати розслабити той чи інший «зажим» у мʼязах. Тоді пробуєш розслабитися самостійно. Мені найбільше подобається після заняття, що ти така розслаблена, така спокійна. Ти ні на кого не злишся, відпускаєш образи. Якщо якась ситуація раніше дратувала, то зараз просто пропускаєш крізь себе.

То цвяхостояння – це як медитація?

Так, я б сказала прискорена медитація. А чому прискорена? Тому що, коли ти медитуєш, то тобі треба тихий простір, в якому ти сядеш і зосередиш всю увагу на себе, на своє дихання чи звуки природи. В ці моменти ти не думаєш ні про що інше і живеш в моменті. В цвяхостоянні щось схоже. Ми дивимося на те, як летить пташка чи плине хмара і відчуваємо яскраві відчуття. Так, ми називаємо це не біль, а яскраві відчуття. Коли довго практикуєш цю практику, то тобі вдається легко переключатися і можеш спостерігати за довколишнім середовищем. Тобі потрібно зуміти зосередитися на своїх відчуттях, переключити увагу з яскравих відчуттів в стопах на себе. Це якраз і є прискорена медитація, тому що є сильний подразник, який переключає твою увагу зі стану спокою.

Наскільки часто треба стояти, щоб відчувати результати?

Радять стояти раз в тиждень або раз в 10 днів. Звичайно, по стану та відчуттю. Треба враховувати свій стан. Я теж іноді заграюсь в житті, маю багато сил та енергії. Бігаю, працюю, проводжу зустрічі. А потім зупиняюся і думаю: чогось мені не вистачає; щось якась знервована чи роздратована; мені потрібен якийсь релакс. А потім ти встаєш на цвяшки і перші кілька хвилин в тебе багато думок. Вони проходять, після чого ти зупиняєшся і розслабляєшся.

Скільки ви стояли максимально?

Найдовше я стояла 50 хвилин. Не дивуйтеся так. Це була групова практика, яка має свої особливості: спільний намір та звичайна підтримка у цій групі. Час насправді швидко летить. Ти стоїш перші хвилини і відчуваєш яскраве відчуття, а потім розслабляєшся. Зосереджуєш увагу на собі або оточенні. Дивишся, що 40 хвилин пройшло і така: «Що? Як?». Звичайно, в індивідуальний практиках це також можливо. Якось один мій практикант з першого разу простояв 40 хвилин. Я тоді була дуже здивована, але в той же час раділа.

Чимось це нагадує планку. Змушуєш себе страждати, щоб досягнути якогось результату.

Змушуєш себе страждати – це неправильна думка. Я б сказала, що планка – це сильна напруга, а цвяхостояння – це про розслаблення. Якось, я пам’ятаю, була на молодіжному з’їзді в Іспанії. І тоді від усіх країн взяли людей для змагання по планці. Від України вийшла я і відчувала таку напругу… В планці ти напружуєш своє тіло і ця напруга не проходить. Натомість, під час цвяхостояння навпаки. Ти розслабляєш усі м’язи у своєму тілі.

Коли не можна вставати на цвяхи?

Не сказати, що я часто стикалася з тим, що якось не можна чи щось таке. Під час алкогольного сп’яніння не можна. Але саме головне – не можна, коли ти цього не хочеш. Якщо змусити себе, то нічого хорошого з того не вийде.

Як все починалося для тебе?

Це було півтори роки тому. Моя подруга запросила мене на групову практику до Дмитра, провідника з цвяхостояння. Я відповіла зі здивуванням: «Що це взагалі таке?» і погодилася. Нас було біля 6 практикантів. Я стояла 40-50 хвилин і це було вражаюче, тому що це була перша практика. Звичайно, провідник в цій практиці дуже важливий. Він знатиме, що з вами відбувається і буде допомагати.

Олег Остапець